Ядвіга Городиська

Скульпторка, викладачка. Працювала у Львові, Журавному, Кракові. Авторка барельєфів табернаклів і горельєфів у бічних вівтарях вірменської катедри

Ядвіга народилися в сім’ї живописця Францішека Городиського. Перші уроки образотворчого мистецтва отримала в майстерні батька. Ядвіга вчилась у Львові у приватній гімназії сестер назаретанок, атестат датується 1925 роком.

1927—1929 – навчання на відділі пластичних мистецтв Промислової школи у Львові (серед викладачів – Ян Нальборчик і Юзеф Стажинський)
1929—1932 – поступила на другий курс Королівської академії мистецтв у Римі
1933 – отримала стипендію Національного фонду культури, завдяки чому вдруге виїхала до Риму, де проходила додатковий річний курс професора Занеллі. Паралельно навчалась у Г. Ардіні у школі різьби в мармурі, а також опановувала техніку заміщення воску в майстерні художнього литва з бронзи.

Повернувшись з Риму, стала відома завдяки храмовій скульптурі. У роботах цього періоду помітні впливи творчості Яніни Райхерт-Тот, архаїзуючої манери Антуана Бурделя, стилістики ар деко

До цього періоду у Львові належать:
середина 1930-х – статуя «Найсвятіше серце Ісусове» у вівтарі однойменної каплиці костелу святої Єлизавети у Львові. У пропорціях сильно вертикалізована.
1936—1937 – барельєфи табернаклів і горельєфи у бічних вівтарях вірменської катедри у Львові (алебастр, мармур). Проект вівтарів Мечислава Теодоровича.

1940 – переїзд до Кракова. Майже не працювала творчо, перебиваючись випадковими підробітками, приватним навчанням. У Кракові також належала до підпілля.

Після Другої світової війни працювала у Кракові професоркою політехніки. Товаришувала з Яніною Райхерт-Тот.

1962 – на запрошення приятельки Ванди де Андрайс з Виговських перебувала в Римі. Там потрапила у ДТП, внаслідок чого здоров’я було сильно підірване.
31 січня 1972 – через стан здоров’я вийшла на пенсію.
Померла 10 жовтня 1973 року у Кракові.