Продовжуємо серію публікацій: #стомузеїв ❤️. Авторки проєкту Анна Манюк та Оленка Ябчанка відвідують львівські музеї та доносять мистецтво в маси найпростішим способом. Цього разу огляд Музею Михайла Грушевського у Львові.
У 1901 році розпочалась історія двох будинків на Софіївці – мальовничій ділянці поблизу церкви св.Софії, що на теперішній вул. Франка. По сусідству і одночасно заклали фундамент двох садиб – Івана Франка та Михайла Грушевського. Майже 12 років поруч з Франком прожив професор Львівського університету, історик, Перший Президент Української Народної Республіки – Михайло Грушевський разом з найближчими та найдорожчими людьми — дружиною Марією та донькою Катериною.
Вілла професора була споруджена у 1902 році і з того часу стала осередком наукового, культурного та громадського життя тогочасної Галичини. Навколо науковця гуртувалися і галичани, і наддніпрянці, котрі приїздили до Львова. Тут виховувалася Львівська історична школа професора Грушевського, провадилася наукова праця, виношувалися творчі задуми і плани. У 1914 році Грушевські виїхали на відпочинок до Карпат та більше не повернулися до львівського будинку. Перша світова війна застала їх в їхній садибі в селі Криворівня. Звідти Михайло Грушевський з сім’єю вирушив до Києва. З того часу у львівському маєтку мешкала їхня кухарка Юлія Чек з родиною, яку в 1930 році силою суду висилили з вілли. На її місце оселилася родина відомого композитора та музикознавця Філарета Колесси. У період Другої світової війни, під час німецької окупації, віллу займав штадтгауптман Куят. Вже по війні і до 1951 року у віллі мешкала родина сина Івана Франка – Тараса. Згодом будинок було передано музеєві Івана Франка, що власне і врятувало його від «совєцьких рук».
З плином часу планування кімнат неодноразово змінювалося, але в 1997-2000 рр. у будинку провели реставраційні роботи з метою максимального відтворення інтер’єрів та екстер’єрів меморіальної вілли родини Грушевських.
Відтворювали інтер’єр за старими світлинами і спогадами гостей вілли, були використані архівні матеріали, спогади композитора Миколи Філаретовича Колесси та людей, котрі бували і працювали в будинку.
Першого травня 1998 року вілла відкрита для відвідування як Державний меморіальний музей Михайла Грушевського, творця «Історії України-Руси», одного з найвизначніших українських істориків.
Багато експонатів в музеї привезені з вілли «Ясна поляна» в Стрию, де жила галицька родина Грушевських, котрі і передали музею особисті речі побуту президента, які в інтер’єрі цього дому були присутні за його часів. Меблі, столовий сервіз з монограмами, листи Михайла Грушевського, його дружини та доньки. А також, фортепіано, за яким сиділа і вчилася грати маленька Катруся.
Окрему кімнату в музеї облаштували у гуцульському стилі, як у садибі в Криворівні. Тієї садиби уже немає, але місцева доглядальниця зберегла речі родини Грушевських і теж передала сюди. До слова, тут в садибі збереглись печі покладені фабрикою Івана Левинського. І це так круто зауважувати ці всі елементи інтер’єрів того часу, які з кожним походом до нового музею об’єднуються у великий історичний пазл! 😊
Час роботи:
понеділок-неділя 10:00-17:00
вівторок – вихідний
ціна квитка – 70грн + 100грн екскурсія
Як то часто буває, найкращі ідеї спонтанні і прості. І ця історія почалась, коли Оленка Ябчанка запитала в в своєї подруги Анни Манюк: “тобі відомо, що у Львові більше ста музеїв?”. Анну ця інформація не здивувала: “Оскільки я знаю що у Львові дуже багато маленьких музеїв, музеїв-садиб, квартири, в яких жили відомі діячі, а це дуже велика кількість, оскільки Львів завжди притягував до себе митців, це всім відомо. Потім я запропонувала Оленці відвідати всі ті музеї, непоспішаючи, коли є час і бажання. Ми дуже захопились ідеєю і тепер ходимо в музеї раз або двічі на тиждень, якщо ми у Львові. Вона заливає сторіси, я роблю публікації в межах фейсбук”. Слідкувати за проєктом можна на сторінці в instagram 100__museums або за хештегом #стомузеїв у facebook.
Інше у потоці
У Львові триває оцифрування давніх писанок
Чутлива спадщина: створення тактильної експозиції барельєфів «Чотири стихії»
Периферії/Peripheries : перекази виставок