Йонаш Штерн (Jonasz Stern)

Йонаш Штерн (Jonasz Stern)

  • 4 серпня 1904, м. Калуш (Івано-Франківська обл.) – 2 серпня 1988, Закопане (Польща)
  • Львівська художньо-промислова школа (1922)
    Приватна школа живопису Луізи Мегоффер в Кракові (1928)
    Краківська Академія Мистецтв (1935)
  • Картини-таблиці останнього двадцятирічного творчого періоду Йонаша Штерна — це метафізичний пам’ятник часу Знищення, часу жахів війни

    У Львові Йонаш Штерн брав приватні уроки в майстерні художника Павла Гаєвського, колишнього учня Войцеха Вейсса.

    1929-1935 – навчання на живописному факультеті Краківської Академії Мистецтв в майстернях професорів: В. Яроцького, Ф. Паутша, Т. Аксентовича
    1932-1937 – учасник мистецького угрупування Краківська Група (Саша Блондер, Йонаш Штерн, Марія Ярема, Леопольд Левицький, Станіслав Осостович, Болеслав Ставінський, Генрик Віцинський, Олекса Вінницький)
    1933 – виставка Групи Сучасних Художників у варшавському Інституті Пропаганди Мистецтва
    1933 – виставка Краківської Групи в Товаристві Прихильників Мистецтва (ТРБР) у Львові
    1934 – виставка Краківської Групи „за участю Леона Хвістека” у Кременецькому Ліцеї
    1935 – виставка Краківської Групи та гостей: Владислава Стжеминського і Катажини Кобро у Домі Художників в Кракові
    1936 – виставка в Інституті Пропаганди Мистецтва в Варшаві
    1938 – суспільна заангажованість членів Групи в радикалізм поглядів допровадили до конфлікту з адміністрацією Краківської Академії і Союзом Художників. Штерна, який був членом Комуністичної Партії Польщі, було засуджено за політичну діяльність в ув’язнено на півроку в таборі для політичних в’язнів у Березі Картуській.
    1939 – приїзд до Львова, участь у виставках, член Спіки художників України
    1940 – пройшов підготовку у Червоній Армії, потім опинився у відділі протиповітряної оборони
    1941 – після окупації міста гітлерівцями художник потрапив у гетто і протягом року працював маляром-лакувальником в аеропорті в Скнилові у Львові
    1943 – заарештований та перевезений до концтабору в Белжці; втеча з поїзда та повернення в гетто.

    Повторне арештування і перевезення до Янівського концтабору біля Львова.

    1 червня 1943 під час ліквідації Львівського гетто Йонаш Штерн був у шерензі в’язнів, виведених на розстріл в Янівському концтаборі Львова. Інстинктивно за кілька секунд до залпу карателів жах смерті штовхнув його в рів з трупами, і через мить він був накритий тілами нових жертв.

    Після “страти” Йонаш Штерн пролежав серед мертвих до півночі, після чого йому вдалося утекти. Коротко перебував у Скнилові і Львові, а потім через Стрий, Станіславів і Карпати дістався до Угорщини. В липні опинився в таборі біженців у Будапешті. Переховується під фальшивим прізвищем.

    1944 – під час проби втечі до Румунії арештований та перевезений назад до табору
    1945 – повернення до Кракова

    В 1945-1946 роках постали перші твори графіки, пов’язані з досвідом війни в окупованому Львові. Ці праці представляють, здебільшого, драматичні епізоди ліквідації львівського гетто, очевидцем яких став художник.
    У жовтня 1945 на виставці Polonia, організованій в Палаці мистецтва у Кракові, вперше представлені дереворити з циклу «Львівське гетто» – «Вулиця в гетто» та «Виселення дому в гетто».

    1948 – викладач на Факультеті Сценографії Краківської Академії Мистецтв.
    1948 – виїзд до Парижу на стипендію Міністерства Культури та Мистецтва
    1953 – звання заступника професора, стає проректором Академії Мистецтв у Кракові
    1957 – офіційне відродження Краківської Групи – 2
    1958 – виставка Символізм та сюрреалізм в краківському Товаристві Істориків Мистецтва
    1958 – Виставка картин членів Краківської Групи – 2
    1959 – звання надзвичайного професора
    1959-1964 – президент Краківської Групи
    1964 – під час подорожі в Україну Йонаш Штерн знов потрапив до Львова. Його приймав один із снівзасновників Краківської Групи – Леопольд Левицький.

    Приїзд до Львова, відвідування території Львівського гетто та Янівського концентраційного табору і візит в Калуш на єврейське кладовище – кіркут (1964), друге перебування у Львові більш двох месяців у Леопольда Левицького (1972), як і приїзд на похорон Леопольда Івановича (1973), підштовхнули, очевидно, до творчих пошуків.

    Від живописних абстрактних композицій абстрактних Йонаш Штерн поступово переходить до ассамбляжів, які пізніше отримали назву таблиць. Форми таблиць нагадують форми єврейських нагробних стел – мацев, повторюючи їх вертикальний обриси. У середині символічні рельєфи надгробків автор замінює композиціями, викладеними з кісток, шматків тканин. Словесні епітафії стел Штерн замінює строфами, викладеними з кісток риб — як сентенції, які не під силу висловити словами.

    Ці композиції-таблиці є свідченням трагічних сторінок життєвих колізій художника. Свою передсмертну картину він назвав «1942 у Калуші».

    2008 – ретроспективна виставка в Національному музеї у Львові «Повернення до Львова. Пейзаж Мовчання»

  • Роботи
  • Йонаш Штерн. Пейзаж з хатою 1930-тіЙонаш Штерн. Квіти, 1932Йонаш Штерн. Ню, 1933Йонаш Штерн. Маски, 1934, дереворитЙонаш Штерн. Картярі, 1935, дереворитЙонаш Штерн. Під лампою, 1935, дереворит Йонаш Штерн. У Львівському гетто, 1945-46 Йонаш Штерн. У Львівському гетто, 1945-46 Йонаш Штерн. У Львівському гетто, 1945-46Йонаш Штерн. Ритми, 1955, колажЙонаш Штерн. Риби, що хотіли плавати, 1967 Йонаш Штерн. Пейзаж, 1968 Йонаш Штерн. Винищення, 1969 Йонаш Штерн. Зони, 1974 Йонаш Штерн. Червона таблиця, 1978Йонаш Штерн. 1942 у Калуші, 1987

Інші профілі

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін звертається до графіки та скульптури, як до практики створення артефактів, що відображають відчуття або міркування, мають властивості пам’яті та стають носіями особистого досвіду

Марʼян Внук

Марʼян Внук

Досконале володіння реалістичною пластикою та досвід роботи з монументальною скульптурою дозволили Марʼяну Внуку посісти місце в дисципліні, нав’язаній соцреалізмом, одним із провідних творців якого він став

Денис-Лев Іванцев

Денис-Лев Іванцев

Для другої половини 30-х років картинам Дениса-Льва Іванцева притаманний абстрактно-філософський зміст. Наприкінці 30-х років — початку 40-х з’явився пейзажний живопис митця. До монументальної спадщини Дениса Іванцева належать розписи в українських церквах у Галичині

вверх