Марʼян Внук

Досконале володіння реалістичною пластикою та досвід роботи з монументальною скульптурою дозволили Марʼяну Внуку посісти місце в дисципліні, нав’язаній соцреалізмом, одним із провідних творців якого він став. У довоєнний період брав участь у конкурсах, зокрема, на створення пам’ятника Ю. Пілсудському у Львові. Для пізнього періоду характерно тяжіння до абстракціонізму

1922—1927 – навчання у школі деревообробки у Закопане
1934 – навчання на відділенні скульптури у варшавській Школі образотворчого мистецтва. Учень Тадеуша Бреєра.
1933-1943 – викладач скульптури в Державному інституті образотворчого мистецтва у Львові. Під радянською окупацією продовжував викладацьку роботу, а після окупації Львова нацистами, разом з дружиною Юзефою співпрацював з підпільною Радою допомоги євреям.

Допомогали знайомим художникам і скульпторам, яких у грудні того ж року закрили в гетто. У 1943 році Внуки стали співпрацівниками львівського відділу «Жеготи». Завдяки Марʼяну та Юзефі Внукам та іншим співробітникам львівської «Жеготи», Янушу та Ядвізі Стшалецьким та Марії Яроховській, вибратися з гетто вдалося, зокрема, художникам Йонашу Штерну й Артуру Нахту. Йонаша Штерна переодягли в одяг гуцульського селянина і переправили до Румунії. Артур Нахт протягом наступних років війни переховувався під Варшавою як Стефан Самборський, а в 1956 році офіційно змінив ім’я на Стефан Артур Нахт-Самборський.

1944 – переїхав до Варшави (після року підпільної діяльності на Внуків донесли), звідки був депортований до Німеччини
1945 – після короткого перебування в Кракові, Марʼян та Юзефа Внуки оселилися на узбережжі, де разом із Янушем Стшалецьким і Артуром Нахт-Самборським заснували Державну вищу школу образотворчого мистецтва в Сопоті (нині Академія образотворчого мистецтва в Гданську). Юзефа керувала Текстильною майстернею на факультеті живопису, працювала над реконструкцією Старого міста та Головної ратуші в Гданську.
Марʼян Внук був професором і ректором (1948−1949) Державної вищої школи образотворчих мистецтв у Ґданську (з 1996 року: Академія образотворчих мистецтв у Ґданську).

1948-1949 – ректор Академії мистецтв у Гданську
З 1949 року до кінця життя був професором Академії мистецтв у Варшаві.
1951—1954 та 1959—1967 — ректор Академії мистецтв у Варшаві

29 квітня 2019 року Інститут Яд Вашем в Єрусалимі присвоїв Маріану Внуку звання Праведника народів світу.