Ярослав Пстрак

Працював ілюстратором у гумористично-сатиричних журналах, ілюстрував читанку західноукраїнського письменника Антона Крушельницького, зробив ілюстрації до повістей Миколи Гоголя, Івана Франка та інших письменників. За його малюнками було видано більше сотні листівок. У творчій спадщини Ярослава Пстрака чимало живописних пейзажів Прикарпаття. У ряді картин митець відтворив архітектурні пам’ятки Львова

Батько Ярослава Пстрака був скульптором і різьбярем по дереву, мав спеціальну освіту. Мати — Вінцента Левицька — сестра художника Миколи Левицького. Потяг до малювання пробудився в Ярослава рано і батьки підтримували захоплення сина. Перші відомості з живопису він одержав від батька, від учителя малювання Валеріана Крицінського, а також від художників, які були частими гостями у батьківському домі (Микола Левицький, Корнило Устиянович та ін.).

1888 – закінчивши початкову школу, Ярослав Пстрак вступив до Коломийської гімназії, з якої його виключали двічі за те, що майбутній художник більше уваги приділяв власне творчості, а не науці

Батько не мав замовлень, родина бідувала. Це призвело до того, що дім Пстраків конфіскували, батько покинув родину, а мати не перенесла горя й померла. П’ятеро дітей залишились сиротами. Деякий час Ярослав змушений був сам заробляти собі на життя.

1895-1899 – навчання у Мюнхенській академії мистецтв, завдяки меценатській підтримці
1899 – художник повернувся до Львова
1900-1905 – робота ілюстратором у сатирично-гумористичному двотижневику “Комар”
1900 – учасник виставки Товариства розвою руської штуки, що відбулась в залах Народного дому у Львові.
1901 – подорож по Західній Європі, Пстрак побував у Празі, довший час жив у Мюнхені

Після повернення з Мюнхена Пстрак подовгу жив у селі Корничі, біля Коломиї. Тут він писав портрети селян, побутові сцени, місцеві краєвиди. Оселившись у Львові, виконав чимало портретів на замовлення місцевої інтелігенції. Тоді ж художник розписав кілька церков на Гуцульщині (села Розтоки, Ільці та Верховина). У селі Ільці розписав церкву спільно з художником Осипом Куриласом. Розписи збереглися до нашого часу.

1903 – художник удруге їде на Гуцульщину, де працює над рядом картин з народного життя, робить багато зарисовок і ескізів, рисунки до журналів, що виходили в Коломиї.
1907 – Пстрак повернувся до Львова.
1907-1908 – робота в гумористично-сатиричному двотижневику “Зеркало”
1909 – художник утретє вибрався на Гуцульщину. Тут він і далі малював портрети простих людей, виконав серію робіт, присвячену народним звичаям і місцевим традиціям
1913 – Пстрак знову у Львові. Тут він малює портрети місцевої інтелігенції (фінансового радника М. Русина, ветеринарного лікаря К. Кучурака, громадського діяча і письменника І. Наумовича та ін).

До останніх робіт Пстрака, які збереглися, належать сім міфологічних сцен в академічній манері з рисами класицизму, датовані 1915 роком.

Перша світова війна і злидні остаточно підірвали здоров’я художинки. Виснажений прогресуючим розладом нервової системи і голодом, наприкінці 1915 року митець їде до Харкова, де його влаштовують у військовий шпиталь. Там навесні 1916 року Ярослав Пстрак помер.