Михайло Ліщинер

Михайло Ліщинер share

  • 23 квітня 1912, Тирасполь – 29 жовтня 1992, Львів
  • Кам’янець-Подільська художньо-промислова школа (1926-1931)
    Київський державний художній інститут (1945)
  • Михайло Ліщинер був добре знайомий з мистецтвом європейського модернізму, особливо французькою школою живопису – у творах трапляється чимало парафраз з класиків фовізму, кубізму, експресіонізму

    1921 – осиротів, всі рідні померли від голоду.
    1921-1922 – безпритульний.
    1922 – потрапляє до дитячого будинку. Завідуюча звернула увагу на талановитого хлопця. Він міг протягом восьми годин грати на фортеп’яно, потім захопився малярством
    1926 – до дитячого будинку приїхала комісія народної освіти з метою відбору найбільш талановитих дітей. З 56-ти вихованців звернули увагу тільки на нього: рекомендували на навчання у Кам’янець-Подільську художньо-промислову школу
    1926-1931 – навчається у Кам’янець-Подільській художньо-промисловій школі. Його вчителями були графік Володимир Ґаґенмейстер, чудовий педагог, мистецтвознавець, збирач українського ужиткового мистецтва (репресований у 1937), кераміст Отто Адамович
    1934 – вступає в Одеський художній інститут, який того ж року переводять до Києва. Навчається в одного з найкращих українських портретистів Павла Волокидіна, який ставився до Михайла як до сина, допомагав йому матеріально, а також у Михайла Бойчука, епохальної фігури в історії українського мистецтва, Олександра Гауша, майстра натюрморту, пейзажиста Іллі Штільмана.
    1937 – вступає до професійної спілки працівників мистецтв з рекомендацією від народного художника України К.Трохименка.
    1939 – у майстерні Георгія Якутовича знайомиться з Вітольдом Манастирським, Романом Сельським. Зустріч з Романом Сельським змінила його погляди на мистецтво.

    Я приголомшено дивився на твори Сельського. Це майстер, ні на кого не схожий! – згадував пізніше Михайло Ліщинер

    1941 – здобуває кваліфікацію художника. На початку війни, закінчивши курси, стає командиром саперної роти
    1944-45 — перекладач на фронті (досконало володів німецькою мовою)
    1945 – закінчив війну у Дрездені
    1945 — отримує диплом Київського державного художнього інституту за спеціальністю «живопис» і стає членом Спілки радянських художників України.
    1945 – під враженням від зустрічі з Романом Сельським та Вітольдом Манастирським переїжджає до Львова. Знайомство з подружжям Сельських згодом переростає у міцну дружбу
    1947-54 – викладає у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (кафедра живопису)
    1954 – працює у Художньому фонді
    1972 – на пенсії, продовжує творчу працю

    Образний світ творів Михайла Ліщинера ввібрав риси єврейського фольклору, поетики народного побуту, міфологічного світосприйняття
  • Роботи
  • Михайло Ліщинер. Михайло Ліщинер. Спокій, 1979Михайло Ліщинер. Сон художника, 1980Михайло Ліщинер. Десерт, 1981Михайло Ліщинер. Натюрморт з червоною рибою, 1981Михайло Ліщинер. Краєвид, 1983Михайло Ліщинер. Жінка з рибою, 1984Михайло Ліщинер. Студія, 1987Михайло Ліщинер. Михайло Ліщинер. Добра порада, 1989Михайло Ліщинер. Дума про птахів, 1989Михайло Ліщинер. Кохання, 1989Михайло Ліщинер. Очікування, 1989Михайло Ліщинер. Фокстрот, 1989 Михайло Ліщинер. Відпочинок, 1990Михайло Ліщинер. Віолончеліст, 1990Михайло Ліщинер. Жінка в капелюсі, 1990Михайло Ліщинер. Краєвид з козеням, 1990 Михайло Ліщинер. Притча, 1990Михайло Ліщинер. Старість, 1990Михайло Ліщинер. Доньки Лота, 1991Михайло Ліщинер. Автопортрет, 1979Михайло Ліщинер. Автопортрет, 1990Михайло Ліщинер. Гуцул, 1991

Інші профілі

Густав Гвоздецький (Gustaw Gwozdecki)

Густав Гвоздецький (Gustaw Gwozdecki)

Живописець (портрети, ню, пейзажі, натюрморти) та скульптор (мармур, гіпс). Один з провідних модерністів та експресіоністів. Після 1910 схилявся до фовізму

Ян Казімеж Ольпінський

Ян Казімеж Ольпінський

Казімеж Ольпінський писав історичні, жанрові, символічні сцені, пейзажі та портрети. Широко користувався технікою олійного живопису, також залишив значну кількість акварелей та рисунків

Яніна Новотнова (Janina Nowotnowa)

Яніна Новотнова (Janina Nowotnowa)

Художниця працювала в техніці олійного живопису, акварелі, деревориту, лінориту, сухої голки, мецо-тинто та акватінта. Основна тема робіт Яніни Новотнової – атмосферні міські пейзажі та квіти

вверх