Каєтан Стефанович

Каєтан Стефанович share

  • 12 липня в м. Дрогобич, 1886 – 1920
  • Краківська академія мистецтв (1906-1908)
    Мюнхенська академії мистецтв (1908-1910)
  • Каєтан Стефанович – один з найяскравіших представників львівської сецесії, – відомий як графік, декоратор, ілюстратор

    Син художника Антоні Стефановича.

    1906 – після року навчання у Львівській політехніці на відділі
    архітектури продовжує здобувати художню освіту у Краківській академії мистецтв, під керівництвом Юліана Панкевича та Ю. Мегоффера;
    1908- 1910 – навчання в Мюнхенській академії мистецтв
    1909 – в шлюбі з Сабіною з Вальчинських Стефанович народжується перша дитина – донька Ірена
    1910 – участь у Загальній виставці польського мистецтва у Львові
    1911 – отримує стипендію Фундації Л. Сапєги та їде в Париж на навчання в Національній школі декоративного мистецтва
    1912 – експонує декілька своїх етюдів на виставці Львівського літературно-артистичного товариства
    1913 – перша персональна виставка Каєтана Стефановича у Львові, яка згодом була повторена в Кракові та Познані (в 1914 р.)
    1913 – проектує і виконує декоративне оформлення Жіночої гімназії Софії Стшалковської, за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 22 (сьогодні тут – середня школа №6), розписи не збережені, а також стінопис будівлі Кредитного товариства, що знаходилось за адресою: м.Львів, вул. Коперника, 4 (сьогодні – Львівська філія Національного банку України)

    Творчість Каєтана Стефановича вирізняється орієнтальними мотивами, площинністю і складною символікою образів.

    1914 – початок Першої світової війни руйнує давню мрію Каєтана про подорож до Індії, а також пов’язані з цим творчі плани художника;
    1914 – в серпні Каєтан Стефанович вступає до лав Східного легіону у Львові та розпочинає військову службу
    1916 – у січні-лютому створює 9 графічних картонів «Пісня легіонера в рисунках Каєтана Стефановича – сержанта 1-го полку уланів»
    1920 – залишається у складі офіцерського запасу на посаді референта з навчальної роботи у Міністерстві військових справ, але з початком польсько-більшовицької війни без вагань повер¬тається до свого полку на фронт
    1920 – Каєтан Стефанович загинув від кулі більшовицького снайпера 20 вересня під Рогачовом над р. Случ (тепер Гомельська обл., Білорусія). Похований на Личаківському цвинтарі у війсковому меморіалі

  • Роботи
  • Каєтан Стефанович.  Мовчання, 1912-13Каєтан Стефанович. НетліКаєтан Стефанович. Парижанка 1912Каєтан Стефанович. Пісня легіонера, 1916Каєтан Стефанович. Жінка і медвідь, 1912-13Каєтан Стефанович. Жінка і змія, 1912-13 Каєтан Стефанович. Жінка і змія, 1915Каєтан Стефанович. Дві жінки, 1913Каєтан Стефанович. Автопортрет, 1910Каєтан Стефанович. Полум'яКаєтан Стефанович. Портрет дружини Сабіна, 1913Каєтан Стефанович. ПростірКаєтан Стефанович. Розп'яттяКаєтан Стефанович. Сніданок на травіКаєтан Стефанович. Східна королівна, 1913Каєтан Стефанович. Східна царівнаКаєтан Стефанович. Фавни, 1912-13Каєтан Стефанович. Царевич і смерть, 1912-13

Сторінку створено за матеріалами видання – Науковий каталог виставки / Львівська національна галерея мистецтв. – Львів: Колір ПРО, 2013. – 76 с.: іл.

Інші профілі

Йоахім Вайнгарт (Joachim Weingart)

Йоахім Вайнгарт (Joachim Weingart)

Представник «паризької школи». Автор фігуративних композицій, натюрмортів та пейзажів, що характеризуються використанням жовто-коричневих та червоних тонів

Володимир Немира

Володимир Немира

Світогляд художника сформувався під впливом українських художників-модерністів — Нью-Йоркської групи Юрія Соловія, Михайла Дзиндри, Емми Андієвської, котрі творили в США ще у 1960-1980х роках