Іван Марчук

Іван Марчук share

  • 12 травня 1936, с. Москаліївка (нині Тернопільська обл.)
  • Львівське училище декоративно-прикладного мистецтва ім. І.Трауш , відділ декоративного розпису (1951-1956)
  • Львівський інститут декоративно-прикладного мистецтва, керамічний факультет (1965)
  • Педагоги: Карло Звіринський, Роман Сельський, Данило Довбошинський.

    Є засновником «пльонтанізму» (таку назву жартома Іван Марчук дав своєму стилю — від слів «плести», «пльонтати»: картини ніби створені з клубочків чудернацьких ниток)

    1950 – переїзд до Львова
    1965-1968 – переїжджає до Києва і працює художником в Інституті надтвердих матеріалів АН УРСР
    1968-1980 – художник Творчо-виробничої майстерні об’єднання «Художник»
    1979 – перша офіційна персональна виставка у Москві (зал на вул. Малій Грузинській).
    1980 – 1989 – не маючи офіційного визнання і не прийнятий до Спілки художників, робить виставки в різних установах та організаціях, як, приміром, у відділі мистецтв Національної бібліотеки АН України. Набуває слави як неформальний лідер мистецького українського андеґраунду.
    1989 – емігрує до Австралії, потім живе в Канаді і США. Широке визнання митця за кордоном привело до прийняття його до Спілки художників СРСР, але… без його відома.
    1990 – Марчук відвідує Україну й відбувається його перша офіційна виставка саме в Києві – у Державному художньому музеї українського образотворчого мистецтва (нині – Національний художній музей України)
    1996 – отримує звання заслуженого художника України.
    1997 – лауреат Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка.
    2001 – Марчук остаточно повертається в Україну
    2006 – Міжнародна академія сучасного мистецтва у Римі прийняла Івана Марчука до лав «Золотої гільдії» та обрала почесним членом наукової ради академії. Це перший випадок визнання українського художника інституцією такого високого рівня.
    2007 – потрапив до рейтингу 100 найвизначніших геніїв сучасності, який уклала британська газета The Daily Telegraph

    Митець ділить свою творчість на 10 періодів: «Голос моєї душі», «Цвітіння», «Пейзажі», «Портрет», «Кольорові прелюдії», «Нові експресії», «Біла планета 1», «Біла планета 2», «Виходять мрії з берегів», «Погляд у безмежність».

    Твори кожного періоду відрізняються за стилем та малярською манерою. Замість мазка він винайшов спосіб нанесення найтонших цівок кольору, що створює мереживо, завдяки якому досягає світіння й відтінків кольорів
  • Роботи
  • Іван Марчук. Пейзаж зі снопами, 1960-і Іван Марчук. Абстрактна композиція, 1970-іІван Марчук. Місячні квіти, 1976Іван Марчук. Композиція, 1978Іван Марчук. Спогади дитинства, 1979 Іван Марчук. Перед дощем, 1983Іван Марчук. Пробудження, 1992Іван Марчук. У колі образів моїх, 1995Іван Марчук. Звуки органа, 1996Іван Марчук. Абстрактна композиція #367, 1995Іван Марчук. Композиція, 2004Іван Марчук. Птахи у вирій полетіли, 2007

Сторінка на Вікіпедії

Інші профілі

Ян Генрик Розен

Ян Генрик Розен

Художник-монументаліст, відомий для широкого загалу розписами у Вірменському соборі, що зробили Яна Розена популярною постаттю у Львові та за його межами

Михайло Бойчук

Михайло Бойчук

Маляр-монументаліст, засновник самобутньої мистецької школи Renovation Bizantine, лідер групи «бойчукістів». Один із засновників монументального мистецтва України 20 ст

Ян Рубчак (Jan Rubchak)

Ян Рубчак (Jan Rubchak)

Член групи формістів. Автор живописних пейзажів та натюрмортів в яскравих тонах. Графіка та акварелі Яна Рубчака, в основному художника цікавили ландшафт та архітектура, вважаються одними з найвидатніших досягнень польської графіки

вверх