Зофія Балтарович-Дзелінська (Zofia Baltarowicz-Dzielińska)

Зофія Балтарович-Дзелінська (Zofia Baltarowicz-Dzielińska)

  • 23 травня 1894, Старий Яричів — 10 серпня 1970, Краків
  • Краківська академія мистецтв
  • Скульпторка. Стала першою студенткою Краківської академії мистецтв. У 1930-х роках жила та працювала у Львові

    1908—1912 – під час навчання в середній школі, відвідувала приватні уроки образотворчого мистецтва в Зофії Брюль-Голомб у Новому Яричеві.
    1912—1914 – навчання у Львові у приватній школі Станіслава Качора-Батовського
    1915 – відвідувала курси скульптури Зигмунта Курчинського
    1915—1916 роках — відвідувала лекції з історії мистецтва Яна Болоз-Антоневича і філософії Казімежа Твардовського у Львівському університеті.
    Пізніше навчалась скульптури у віденській Художній школі для жінок.
    1917 – стала першою студенткою Краківської академії мистецтв

    Зофія приїхала у Краків зі своїми рисунками, свідома того, що в академію мистецтв жінок не приймають. Свої роботи художниця вирішила показати Яцеку Мальчевському, з яким особисто не була знайома. За її переконаннями, лише геніальний митець міг зрозуміти її бажання вчитись в академії, про те, що власне Мальчевський був найбільшим противником навчання в академії жінок, Зофія не знала. Зустріч з Мальчевським описана в щоденнику художниці. Відомий живописець дав рекомендацію Зофії для співбесіди з професором і керівником скультпурної майстерні Константи Лящка. Після довгих перемовин з деканом і ректором, Зофію прийняли в академію вільною слухачкою, без права здавати іспити. «Після двох місяців інтенсивної роботи я зробила велике чоловіче ню. Подивитися на цю скульптуру зійшов увесь вчений сенат. Після перевірки констатували: Зофія Балтарович поза винятком приймається до Академії образотворчого мистецтва на скульптуру. Вступ до Жіночої академії виграно!» – так вона описала перші тижні в академії. [1]

    Зофія Балтарович навчалася в Краківській академії до 1920 року, потім перервала навчання, повернулася до рідного міста, вийшла заміж за Казимира Яна Дзелінського, художника і солдата Легіонів, і народила доньку Дануту. Її дочка також стала скульпторкою (вони жили і працювали разом до смерті Зофії в 1970 році).

    Зофія Балтарович-Дзелінська у своїй майстерні у Львові (вул. Куркова, 3), 1931 рік (Zakład fot. Ludwik Piotr Wieleżyński - Narodowe Archiwum Cyfrowe, Sygnatura: 1-K-2748)

    Працювала у Львові від 1931 року.
    1933 – персональна виставка відбулась у Львові.
    1936 – взяла участь у львівському Весняному салоні.

    Найкращі роботи Зофії були втрачені під час війни. Після війни проживала у Кракові. У 1947—1949 роках повернулась до навчання в академії мистецтв. Належала до Спілки польських митців-пластиків. Похована на Раковицькому цвинтарі у Кракові.

  • Роботи
  • Зофія Балтарович-Дзелінська. Стрибок через вогонь, 1936; бронза

Джерела
1. Jolanta Pawnik. HELLO PIONIERKI: Jak Zofia Baltarowicz-Dzielińska, dzięki aktowi męskiemu, szturmem zdobyła dla kobiet krakowską Akademię Sztuk Pięknych

Інші профілі

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко досліджує тему особистої пам’яті та пам’яті міста, велику увагу у своїх проєктах приділяє архітектурі й організації простору. Митець працює зі знайденими об’єктами та вторинно використаними матеріалами, як-от скло, тканина, фотографії, афіші, тексти, плани виставкових приміщень, документації виставок, пам’ятні речі

Віталій Матухно

Віталій Матухно

Куратор та митець із Лисичанська. Працює з аналоговою і цифровою фотографією, цифровим колажем, експериментальною музикою. Основні теми робіт: дослідження постіндустріального пейзажу Луганщини й Донеччини та процесу деіндустріалізації загалом. Працює зі зникаючою пам’яттю та робить спроби її зберегти, рефлексує про свій досвід життя у «вмираючому» місті

Марія Богомолова

Марія Богомолова

Важливою складовою мистецької практики Марії Богомолової є дослідження матеріалів, що стають невіддільною частиною її графічних робіт. Більшість із них — це рослини, тканина й те, що винайдено у поєднанні людської праці та природних ресурсів. Матеріал стає активним учасником роботи та формує новий контекст розуміння твору

вверх