Зофія Балтарович-Дзелінська (Zofia Baltarowicz-Dzielińska)

Зофія Балтарович-Дзелінська (Zofia Baltarowicz-Dzielińska)

  • 23 травня 1894, Старий Яричів — 10 серпня 1970, Краків
  • Краківська академія мистецтв
  • Скульпторка. Стала першою студенткою Краківської академії мистецтв. У 1930-х роках жила та працювала у Львові

    1908—1912 – під час навчання в середній школі, відвідувала приватні уроки образотворчого мистецтва в Зофії Брюль-Голомб у Новому Яричеві.
    1912—1914 – навчання у Львові у приватній школі Станіслава Качора-Батовського
    1915 – відвідувала курси скульптури Зигмунта Курчинського
    1915—1916 роках — відвідувала лекції з історії мистецтва Яна Болоз-Антоневича і філософії Казімежа Твардовського у Львівському університеті.
    Пізніше навчалась скульптури у віденській Художній школі для жінок.
    1917 – стала першою студенткою Краківської академії мистецтв

    Зофія приїхала у Краків зі своїми рисунками, свідома того, що в академію мистецтв жінок не приймають. Свої роботи художниця вирішила показати Яцеку Мальчевському, з яким особисто не була знайома. За її переконаннями, лише геніальний митець міг зрозуміти її бажання вчитись в академії, про те, що власне Мальчевський був найбільшим противником навчання в академії жінок, Зофія не знала. Зустріч з Мальчевським описана в щоденнику художниці. Відомий живописець дав рекомендацію Зофії для співбесіди з професором і керівником скультпурної майстерні Константи Лящка. Після довгих перемовин з деканом і ректором, Зофію прийняли в академію вільною слухачкою, без права здавати іспити. «Після двох місяців інтенсивної роботи я зробила велике чоловіче ню. Подивитися на цю скульптуру зійшов увесь вчений сенат. Після перевірки констатували: Зофія Балтарович поза винятком приймається до Академії образотворчого мистецтва на скульптуру. Вступ до Жіночої академії виграно!» – так вона описала перші тижні в академії. [1]

    Зофія Балтарович навчалася в Краківській академії до 1920 року, потім перервала навчання, повернулася до рідного міста, вийшла заміж за Казимира Яна Дзелінського, художника і солдата Легіонів, і народила доньку Дануту. Її дочка також стала скульпторкою (вони жили і працювали разом до смерті Зофії в 1970 році).

    Зофія Балтарович-Дзелінська у своїй майстерні у Львові (вул. Куркова, 3), 1931 рік (Zakład fot. Ludwik Piotr Wieleżyński - Narodowe Archiwum Cyfrowe, Sygnatura: 1-K-2748)

    Працювала у Львові від 1931 року.
    1933 – персональна виставка відбулась у Львові.
    1936 – взяла участь у львівському Весняному салоні.

    Найкращі роботи Зофії були втрачені під час війни. Після війни проживала у Кракові. У 1947—1949 роках повернулась до навчання в академії мистецтв. Належала до Спілки польських митців-пластиків. Похована на Раковицькому цвинтарі у Кракові.

  • Роботи
  • Зофія Балтарович-Дзелінська. Стрибок через вогонь, 1936; бронза

Джерела
1. Jolanta Pawnik. HELLO PIONIERKI: Jak Zofia Baltarowicz-Dzielińska, dzięki aktowi męskiemu, szturmem zdobyła dla kobiet krakowską Akademię Sztuk Pięknych

Інші профілі

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін звертається до графіки та скульптури, як до практики створення артефактів, що відображають відчуття або міркування, мають властивості пам’яті та стають носіями особистого досвіду

Марʼян Внук

Марʼян Внук

Досконале володіння реалістичною пластикою та досвід роботи з монументальною скульптурою дозволили Марʼяну Внуку посісти місце в дисципліні, нав’язаній соцреалізмом, одним із провідних творців якого він став

Денис-Лев Іванцев

Денис-Лев Іванцев

Для другої половини 30-х років картинам Дениса-Льва Іванцева притаманний абстрактно-філософський зміст. Наприкінці 30-х років — початку 40-х з’явився пейзажний живопис митця. До монументальної спадщини Дениса Іванцева належать розписи в українських церквах у Галичині

вверх