Зофія Балтарович-Дзелінська (Zofia Baltarowicz-Dzielińska)
- 23 травня 1894, Старий Яричів — 10 серпня 1970, Краків
- Краківська академія мистецтв
- Роботи
Скульпторка. Стала першою студенткою Краківської академії мистецтв. У 1930-х роках жила та працювала у Львові
1908—1912 – під час навчання в середній школі, відвідувала приватні уроки образотворчого мистецтва в Зофії Брюль-Голомб у Новому Яричеві.
1912—1914 – навчання у Львові у приватній школі Станіслава Качора-Батовського
1915 – відвідувала курси скульптури Зигмунта Курчинського
1915—1916 роках — відвідувала лекції з історії мистецтва Яна Болоз-Антоневича і філософії Казімежа Твардовського у Львівському університеті.
Пізніше навчалась скульптури у віденській Художній школі для жінок.
1917 – стала першою студенткою Краківської академії мистецтв
Зофія приїхала у Краків зі своїми рисунками, свідома того, що в академію мистецтв жінок не приймають. Свої роботи художниця вирішила показати Яцеку Мальчевському, з яким особисто не була знайома. За її переконаннями, лише геніальний митець міг зрозуміти її бажання вчитись в академії, про те, що власне Мальчевський був найбільшим противником навчання в академії жінок, Зофія не знала. Зустріч з Мальчевським описана в щоденнику художниці. Відомий живописець дав рекомендацію Зофії для співбесіди з професором і керівником скультпурної майстерні Константи Лящка. Після довгих перемовин з деканом і ректором, Зофію прийняли в академію вільною слухачкою, без права здавати іспити. «Після двох місяців інтенсивної роботи я зробила велике чоловіче ню. Подивитися на цю скульптуру зійшов увесь вчений сенат. Після перевірки констатували: Зофія Балтарович поза винятком приймається до Академії образотворчого мистецтва на скульптуру. Вступ до Жіночої академії виграно!» – так вона описала перші тижні в академії. [1]
Зофія Балтарович навчалася в Краківській академії до 1920 року, потім перервала навчання, повернулася до рідного міста, вийшла заміж за Казимира Яна Дзелінського, художника і солдата Легіонів, і народила доньку Дануту. Її дочка також стала скульпторкою (вони жили і працювали разом до смерті Зофії в 1970 році).
Працювала у Львові від 1931 року.
1933 – персональна виставка відбулась у Львові.
1936 – взяла участь у львівському Весняному салоні.
Найкращі роботи Зофії були втрачені під час війни. Після війни проживала у Кракові. У 1947—1949 роках повернулась до навчання в академії мистецтв. Належала до Спілки польських митців-пластиків. Похована на Раковицькому цвинтарі у Кракові.
