Стефанія Шабатура

Стефанія Шабатура

  • 5 листопада 1938, с. Іване-Золоте (Тернопільська обл.) — 17 грудня 2014, Львів
  • Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
  • Художниця-килимарка. Стефанія Шабатура працювала дизайнеркою в текстильній промисловості: проектувала і ткала гобелени. Була учасницею Української Гельсінської групи, багаторічна політична ув’язнена радянських часів

    Батько Стефанії Шабатури загинув на війні. Мати Анна — знана народна художниця і майстриня.

    1961 – закінчила Львівське художнє училище
    1967 – закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
    1969 – Членкиня Спілки художників України
    Працювала художницею в текстильній промисловості. Проєктувала і ткала гобелени й брала участь у численних виставках, зокрема в Республіканській виставці-ярмарку 1971 в Києві.

    У 1960–х роках Стефанія Шабатура брала активну участь у роботі львівського Клубу творчої молоді “Пролісок”, а також виготовленні та розповсюдженні самвидаву.

    1970 – разом із групою львівських письменників і художників виступила на захист Валентина Мороза і добивалася дозволу бути присутньою на його суді. Була членкинею Української Гельсінської групи, співавторкою листів і звернень до міжнародних і радянських організацій
    12 січня 1972 — ув’язнена під час так званого «Великого покосу» — масових арештів української інтелігенції; КДБ заарештував Стефанію Шабатуру за підозрою в «антирадянській діяльності» (разом з Іриною Калинець, Михайлом Осадчим, В’ячеславом Чорноволом). Зокрема їй інкримінували, розповсюдження самвидавних збірок «Веселий цвинтар» Василя Стуса, «Крик з могили» Миколи Холодного, статті Валентина Мороза «Серед снігів». Під час слідства перебувала у сумнозвісному слідчому ізоляторі Управління КГБ у Львівській області, широко відомому в народі як «тюрма на Лонцького».
    5 березня 1972 року — на засіданні правління Львівської організації Спілки художників України Стефанію Шабатуру виключили зі СХУ
    1972 – художницю засудили у Львові за «антирадянську агітацію і пропаганду» за статтею 62 частини 1 КК УРСР на 5 років таборів суворого режиму і 3 роки заслання. Термін покарання відбувала в жіночому концтаборі ч. 3—4 (Мордовська АРСР), на засланні — в селі Макушино Курганської області. Брала активну участь у протестних акціях в’язнів.
    2 грудня 1979 року закінчився термін заслання Стефанії Шабатури і вона повернулася в Україну. Мешкала у Львові під адміністративним наглядом. У кінці 1980-х років була активісткою Львівських організацій «Меморіалу» та Народного Руху України, брала участь у боротьбі за відродження репресованої УГКЦ.
    З 1991 – голова Марійського товариства милосердя
    1990–1995 – депутатка І демократичного скликання Львівської міської ради. За участі Стефанії Шабатури відбулось урочисте підняття українського прапору над львівською Ратушею
    1999 – нагороджена Орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня. Указом Президента України від 8.11.2006 нагороджена орденом «За мужність» І ступеня

  • Роботи
  • Стефанія Шабатура. ДовбушСтефанія Шабатура. На купалаСтефанія ШабатураСтефанія ШабатураСтефанія ШабатураСтефанія ШабатураСтефанія Шабатура. Ватра, 1970; гобеленСтефанія Шабатура. Кассандра. Прокинься, Троє! Смерть іде на тебе, 1971; гобеленСтефанія Шабатура. Іван Котляревський; гобеленСтефанія Шабатура. Давид Гурамішвілі; гобеленСтефанія Шабатура. Лілії, також ув'язнені, 1975; акварель

Джерела:
Ірина Єзерська. Спогад про несподівану зустріч у Львові — пам’яті Стефанії Шабатури

Інші профілі

Андрій Винничок

Андрій Винничок

Живописець, працює в жанрах пейзажу, портрета, а найбільше – іконопису, займається монументальним і станковим сакральним мистецтвом

Оксана Винничок

Оксана Винничок

Оксана Винничок є авторкою унікального іконостасу, виконаного у техніці малювання на склі для каплиці Василіянського монастиря Преображення Господнього в Дземброні – найвисокогірнішому селі українських Карпат

вверх