Себастіян Фесінґер (Sebastian Fesinger)

Себастіян Фесінґер (Sebastian Fesinger)

  • ? – 1768
  • Скульптор та архітектор. Вважається одним з головних представників львівського рококо

    Себастіян Фесінґер був війтом юридики святого Івана Хрестителя у Львові, заможним міщанином, власником «ґрунту» (земельної ділянки), будинку. Син або молодший брат Фабіяна Фесінґера, довший скульптори працювали разом, після його Фабіяна став власником його майстерні.

    1750—1769 – розквіт творчої діяльності, що була зосереджена в основному у Львові
    1764 – працював разом з архітектором Мартином Урбаніком над спорудженням об’єктів, що належали домініканцям у Львові і Тернополі
    1764 – розпочав роботи з виготовлення камінних статуй, що мали вінчати фасад Костелу Божого Тіла; також виконав дерев’яну різьблену поліхромовану конструкцію органу (не збереглась)
    1759—1760 – статуї святих Антонія та Егідія перед фасадом костелу францисканців у Перемишлі
    перед 1764 – дві камінні статуї святих-домініканців на фасаді костелу святої Марії Магдалини, Львів

    Шість із восьми скульптур, які увінчують фасад костелу святого Йосипа в Підгірцях (зображення Архангела Рафаїла, Богоматері, святої Анни, святих Вацлава, Онуфрія, Петра та Йосифа) також є роботами Себастіяна Фесінґера

  • Роботи
  • Себастіян Фесінґер. Фасад костелу святого Йосипа в Підгірцях

Сторінка на Вікіпедії
Література:
Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007, 388 s.

Інші профілі

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко досліджує тему особистої пам’яті та пам’яті міста, велику увагу у своїх проєктах приділяє архітектурі й організації простору. Митець працює зі знайденими об’єктами та вторинно використаними матеріалами, як-от скло, тканина, фотографії, афіші, тексти, плани виставкових приміщень, документації виставок, пам’ятні речі

Віталій Матухно

Віталій Матухно

Куратор та митець із Лисичанська. Працює з аналоговою і цифровою фотографією, цифровим колажем, експериментальною музикою. Основні теми робіт: дослідження постіндустріального пейзажу Луганщини й Донеччини та процесу деіндустріалізації загалом. Працює зі зникаючою пам’яттю та робить спроби її зберегти, рефлексує про свій досвід життя у «вмираючому» місті

Марія Богомолова

Марія Богомолова

Важливою складовою мистецької практики Марії Богомолової є дослідження матеріалів, що стають невіддільною частиною її графічних робіт. Більшість із них — це рослини, тканина й те, що винайдено у поєднанні людської праці та природних ресурсів. Матеріал стає активним учасником роботи та формує новий контекст розуміння твору

вверх