Ростислав Сильвестров

Український живописець, витончений колорист. В прагненні до узагальнення форм, Ростислав Сильвестров опинився в опозиції соцреалізму

Син видатного українського художника Василя Сильвестрова, репресованого і через 10 днів розстріляного у 1937 році.

1936–1938 – навчання на архітектурному факультеті
1938 – навчання на живописному факультеті

У роки війни був вивезений німцями на роботи до Австрії.

1949 – після повернення до Києва, закінчив навчання в інституті
Викладачі з фаху: Федір Кричевський, Олексій Шовкуненко

Особливістю його видатного таланту було вміння вловлювати найтонші нюанси тону і кольору. У нього є кілька жанрових картин, але їх перевершують його натюрморти і, особливо, – пейзажні етюди, найвишуканіші за колоритом (Платон Білецький)

1949 – працював у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва
1950 – очолив кафедру живопису
1959 – зі скандалом звільнений з посади

Ростислав Сильвестров зробив значний внесок у становлення та розвиток мистецького інститута, проте він не був адептом ідеології соцреалізму. Саме тому його було звільнено, а діяльність кафедри призупинено.

1961–1965 — працював Львівському поліграфічному інституті ім. Івана Федорова

Сильвестров розкриває себе в різних родах живопису – у пейзажі, портреті і жанровому [живописі]. Неважко помітити, що кожен з них набуває у Сильвестрова жанровий відтінок: в пейзаж він включає фігури, наділяючи їх жанровою характеристикою, а в натюрморті прагне дати відчути обстановку повсякденного життя людини… (Дмитро Саробьянов)

У наступні роки художник перейшов на активну творчу і громадську роботу. Його обирали головою Спілки художників, неодноразово його вибирали членом республіканського і обласного правління, головою секції живопису, делегатом з’їздів художників.

… відзначений великою спостережливістю … він відмовляється при цьому від дробового і натуралістичного трактування форми, прагне узагальнити її, виявити ритміку ліній і плям, досягти композиційної цілісності (Дмитро Саробьянов)