Роман Безпалків

Роман Безпалків

  • 15 квітня 1938, Глушин – 19 листопада 2009, Львів
  • Львівський інститут декоративного і прикладного мистецтва
  • У живописних творах Романа Безпалківа поєднанюється психологічна глибина з лаконізмом вираження, у тематичних композиціях – алегоричний підтекст. Поважне місце у творчості художника посідає жанр портрету (історичних постатей, культурних діячів і діячок, сучасників).

    1956-1962 – навчання на фармацевтичному факультеті Львівського державного медичного інституту. Три роки працював за фахом у містечку Скала-Подільська, що на Тернопільщині.
    1962-1971 – навчання у Львівського інституту декоративного і прикладного мистецтва. Педагогами за фахом були Роман Сельський, Карло Звіринський, Володимир Черкасов.
    1967–70 – художник-монументаліст Художньо-виробничого комбінату СХУ
    Від 1970 року працював викладачем живопису у Львівському коледжі декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша.

    1988 – член Національної спілки художників України
    1998 – заслужений діяч мистецтв України

    Персональні виставки – у Львові (1980, 1988, 1998), Тернополі (1983), Івано-Франківську (1984) та Києві (1981, 1990). Твори зберігаються у Тернопільській картинній галереї, Івано-Франківському художньому музей, Національному музеї у Львові.

    Чоловік художниці-керамістки Ольги Безпалків.

    Помер після тривалої хвороби 19 листопада 2009 року. Похований на Личаківському цвинтарі (поле 78).

  • Роботи
  • Роман БезпалківРоман Безпалків. Перетягування каната, 1984Роман Безпалків. У пошуках дороги, 1990

Інші профілі

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко досліджує тему особистої пам’яті та пам’яті міста, велику увагу у своїх проєктах приділяє архітектурі й організації простору. Митець працює зі знайденими об’єктами та вторинно використаними матеріалами, як-от скло, тканина, фотографії, афіші, тексти, плани виставкових приміщень, документації виставок, пам’ятні речі

Віталій Матухно

Віталій Матухно

Куратор та митець із Лисичанська. Працює з аналоговою і цифровою фотографією, цифровим колажем, експериментальною музикою. Основні теми робіт: дослідження постіндустріального пейзажу Луганщини й Донеччини та процесу деіндустріалізації загалом. Працює зі зникаючою пам’яттю та робить спроби її зберегти, рефлексує про свій досвід життя у «вмираючому» місті

Марія Богомолова

Марія Богомолова

Важливою складовою мистецької практики Марії Богомолової є дослідження матеріалів, що стають невіддільною частиною її графічних робіт. Більшість із них — це рослини, тканина й те, що винайдено у поєднанні людської праці та природних ресурсів. Матеріал стає активним учасником роботи та формує новий контекст розуміння твору

вверх