Петро Старух

Петро Старух

  • 25 серпня 1961, с. Шершенівка (Тернопільська обл.)
  • Львівський інститут декоративного та прикладного мистецтва
  • Петро Старух у скульптурі вигадує власні міфи, а потім їх втілює в дереві, бронзі чи камені. Для львівських експериментів із відео початку 1990-х стало типовим створення відеодокументації перформансу. У цьому жанрі працював і Петро Старух

    1989 – Львівський інститут декоративного та прикладного мистецтва
    1989 – член НСХУ
    1990 – Групова виставка (Бабак, Москалюк, Демцю, Старух), Музей українського мистецтва, Львів;
    1990 – виставка Клубу Українських митців, Львівська картинна галерея, Львів;
    1991 – Міжнародна виставка творів сучасного мистецтва «II Бієналє «Імпреза», Івано-Франківський обласний музей художнього мистецтво, Івано-Франківськ;
    1991 – Міжнародний симпозіумі по скульптурі, зал Спілки Художників Латвії, Юрмала, Латвія;
    1992 – Постановка поезоопери «Крайслер імперіал», Львівський театр опери та балету, Львів (сценографія)
    1992 – Перформанс «Спалення страху», Музей українського мистецтва, Львів
    1992 – Виставка «Exclusive», Музей українського мистецтва, Львів;
    1993 – Цинкова хроніка
    1993 – Міжнародна акція-перфоменс «Der Winter kaput», с. Оброшино, Львів, Київ, Париж, Лондон, Нью-Йорк, Токіо;

    Це була акція, на якій художник Петро Старух (а з ним і поети «Бу-Ба-Бу») «написав» на снігові гуашшю «першу міжконтинентальну виставку» «Der Winter Kaput»: перформер («жрець») у сріблястому костюмі тоді наносив фарбу на сніг звивистими смугами, а довершити роботу мала весняна погода, коли хмарка підфарбованої вологи – колишнього снігу – полетіла би кудись далеко, можливо, що й за кордон. Це тільки одна з тогочасних акцій, у яких митцям дивовижно вдавалося поєднувати ритуальні дійства з вагомим філософським і містичним підтекстом із увагою до цілком конкретних фізичних властивостей середовища в котрих і з котрими випадало працювати. Інший львівський художник 1990-х Влодко Кауфман колись прокоментував це так: «Найблискучішим зверненням до непроявленого є природний об’єкт, позбавлений мінімального втручання іззовні (крім концентрації на ньому уваги)». Усі ці слова й дії дають уявлення про два важливі орієнтири. Це, з одного боку, споглядання, «концентрація уваги» на предметах довкілля; з іншого — усвідомлення того, що людина бере участь у житті світу як частина величезного організму, визначена цим життям і сама визначає його, намагається вийти поза нього і повсякчас шукає оптимального контакту з ним (а насправді, наприклад, просто ступає по снігу). [1]

    1993 – Акція-перформанс «Манна», Львівський академічний духовний театр «Воскресіння», Львів;
    1993 – Міжнародна виставка «Бієнале «Імпреза», перфоменс «Присутня відсутність непрочитаного», галерея «S-об’єкт», Івано-Франківськ;
    1995 – Акція-перформанс «Листи до неба», с. Оброшино;
    1995 – Виставка «7 х 7», Львівська картинна галерея, Львів;
    1995 – перформанс «1» акція», галерея «Інко-Арт», Київ;
    1996 – Виставка експеримент – А. Тимчишин, П. Старух, С. Бекет «Пізній вечір у майбутньому», за мотивами «Остання стрічка Среча», Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса, Львів (сценографія)
    1997 – виставка «Цинкова хроніка», культурно-мистецький центр «Дзиґа», Львів;
    1996 – Проект «Найтихіший голос» (інсталяція) в рамках фестивалю «Мандрівна академія музики», Одеса;
    1998 – Виставка «Терра», галерея «Ґердан», Львів;
    1998 – Спільна акція Мао-Мао (Китай) і П. Старуха «Прочитання тексту Ш», культурно-мистецький центр «Дзиґа», Львів;

    2000 – професор кафедри дизайну Академії мистецтв
    З 2005 року працює викладачем кафедри дизайну Національного лісотехнічного університету України.

    2009 – Перформанс «Війна», Культурно-мистецький центр «Львівський Палац мистецтв», Львів;
    2009 – Виставка «Кохання смарагдових коників», галерея «Зелена Канапа», Львів;
    2010 – Роман-проза «Кохання смарагдових коників», Львів 2010.
    2016 – Виставка «Топонімічність», культурно-мистецький центр «Дзиґа», Львів.

  • Роботи
  • Петро Старух. Перформанс «Спалення страху», Музей українського мистецтва, 1992, ЛьвівПетро Старух. Міжнародна акція-перфоменс «Der Winter kaput», 1993, с. Оброшино
    Петро Старух. Вітрильник

1. Текст Юлії Войтенко. ЦМІ

Інші профілі

Євген Коршунов

Євген Коршунов

В основі творчого методу Євгена Коршунова — робота з локальною історією, абсурдом, міфотворчість. Серед медіа, з якими працює: живопис, рисунок, відеоарт. Образи, які створює митець, поєднують у собі концептуальний початок і тонку іронію

Едуард Балула

Едуард Балула

Медіа, з якими працює Едуард Балула: графіка, рисунок, офорт. Його художня практика вибудовується навколо таких тем, як травма, пам’ять, міграція; митець фокусується на фізіологічному переживанні тіла, що сплітається та поєднується з ландшафтом у єдиний організм

Михайло Зубчанінов

Михайло Зубчанінов

У своїх роботах через фотографічні серії висвітлює такі теми, як зв’язок «людина — людина», «людина — природа», «людина — суспільство». Народився в Грузії, у Тбілісі, виріс в Україні, у Запорізькій області

вверх