Павло Ґранкін

Павло Ґранкін

  • 27 грудня 1960, Львів — 8 вересня 2007, Львів
  • Учасник авангардних виставок, близький до андеграундної богеми, Павло Ґранкін працював як графік без спеціальної освіти. Видатний дослідник історії Львова, архітектури та мистецтва

    1987 – участь у першій неформальній виставці у Львові «Запрошення до дискусії» в Музеї фотографії (Костел Марії Сніжної)
    1994 – починається плідна співпраця з інститутом «Укрзахідпроектреставрація» та з видавництвом «Центр Європи»
    1999-2000 — член редакційної ради журналу «Будуємо інакше» 2003—2005 — випусковий редактор історико-культурного альманаху «Галицька брама»

    Свої знання про Львів Павло Ґранкін визбирував не тільки занотовуючи натурні ескізи, а й студіюючи архіви, інвентаризуючи твори мистецтва разом із співробітниками інституту «Украхідпроектреставрація».

    Статті дослідника стосувалися історії Львова та біографій видатних львів’ян: «Залізничні алегорії на львівських вулицях», «З минулого станції Підзамче», «Вітражі Львова (до 1939 року)», «Львівський оперний театр: історія будови і реставрації», «Львівська хімічна фабрика TLEN», «Архітектор Юліян Цибульський», «Майстер неоготики Теодор Маріан Тальовський» та ін.

  • Роботи
  • Павло ҐранкінПавло ҐранкінПавло ҐранкінПавло ҐранкінПавло ҐранкінПавло ҐранкінПавло ҐранкінПавло ҐранкінПавло Ґранкін

Сторінка на Вікіпедії
Джерело фото: Павло Ґранкін. Графіка. 2008 р., 192 с.
Більше фото на сторінці Львів у живописі

Інші профілі

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко досліджує тему особистої пам’яті та пам’яті міста, велику увагу у своїх проєктах приділяє архітектурі й організації простору. Митець працює зі знайденими об’єктами та вторинно використаними матеріалами, як-от скло, тканина, фотографії, афіші, тексти, плани виставкових приміщень, документації виставок, пам’ятні речі

Віталій Матухно

Віталій Матухно

Куратор та митець із Лисичанська. Працює з аналоговою і цифровою фотографією, цифровим колажем, експериментальною музикою. Основні теми робіт: дослідження постіндустріального пейзажу Луганщини й Донеччини та процесу деіндустріалізації загалом. Працює зі зникаючою пам’яттю та робить спроби її зберегти, рефлексує про свій досвід життя у «вмираючому» місті

Марія Богомолова

Марія Богомолова

Важливою складовою мистецької практики Марії Богомолової є дослідження матеріалів, що стають невіддільною частиною її графічних робіт. Більшість із них — це рослини, тканина й те, що винайдено у поєднанні людської праці та природних ресурсів. Матеріал стає активним учасником роботи та формує новий контекст розуміння твору

вверх