Михайло Осінчук

Михайло Осінчук

  • 16 вересня 1890, Тернопільська обл. — 13 лютого 1969, Нью-Йорк, США
  • Краківська Академія красних мистецтв(1914)
  • Художник-монументаліст, іконограф, графік і живописець. Професор, член НТШ, українських мистецьких організацій. У своїй творчості прагнув продовжити тисячолітню традицію візантійської ікони в Україні.

    1910 – закінчив Тернопільську гімназію
    1910–1914 – навчався в Кракові в Академії красних мистецтв у Ю. Пантакевича
    1918 – служив картографом у Секретаріаті внутрішніх справ ЗУНР в Станіславі (тепер Івано-Франківськ), перебував у рядах УГА та Армії УНР
    1922 – переїхав до Львова, активно включився в мистецьке життя
    1933 – отримав премію Товариства українських письменників і журналістів у Львові
    1939 – став професором Львівського художнього інституту
    1944 – емігрував до Німеччини (остерігаючись сталінського терору). У післявоєнні роки жив у Нью-Йорку.

  • Роботи
  • Михайло Осінчук

Сторінка на Вікіпедії

Інші профілі

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко досліджує тему особистої пам’яті та пам’яті міста, велику увагу у своїх проєктах приділяє архітектурі й організації простору. Митець працює зі знайденими об’єктами та вторинно використаними матеріалами, як-от скло, тканина, фотографії, афіші, тексти, плани виставкових приміщень, документації виставок, пам’ятні речі

Віталій Матухно

Віталій Матухно

Куратор та митець із Лисичанська. Працює з аналоговою і цифровою фотографією, цифровим колажем, експериментальною музикою. Основні теми робіт: дослідження постіндустріального пейзажу Луганщини й Донеччини та процесу деіндустріалізації загалом. Працює зі зникаючою пам’яттю та робить спроби її зберегти, рефлексує про свій досвід життя у «вмираючому» місті

Марія Богомолова

Марія Богомолова

Важливою складовою мистецької практики Марії Богомолової є дослідження матеріалів, що стають невіддільною частиною її графічних робіт. Більшість із них — це рослини, тканина й те, що винайдено у поєднанні людської праці та природних ресурсів. Матеріал стає активним учасником роботи та формує новий контекст розуміння твору

вверх