Марцін Готтліб (Marcin Gottlieb)

Марцін Готтліб (Marcin Gottlieb)

  • 1867, Дрогобич – 1936
  • Живописець, автор тематичних композицій. Переважно копіював твори свого старшого брата Мауріціо

    Молодший брат Мауриція, старший – Леопольда Готтлібів.

    Протягом 1881-1883 рр. навчався у Краківській школі образотворчого мистецтва; під час навчання отримав схвальний відгук за малюнок античного зліпку.

    Одна з копій пензля Марціна Готтліба, «Автопортрет в східному вбранні» Мауриціо Готтліба, зберігається у музейному відділ ІЄІ у Варшаві.

    Відомо, що у 1900 році у Львові відбулась виставка Марціна Готтліба, в залі готелю «Метрополь» (вул. Пекарська, 2), де, серед іншого, експонувалась картина «Судний день» («Євреї, що моляться в синагозі під час свята Йом Кіппур»). Художник також створив картини на наступні сюжети: «Кохановський над тілом Урсули», «Погром», «Стіна Плачу» та ін.

  • Роботи
  • Марцін Готтліб. Пейзаж, 1905

Джерела:
Б. М. Пінчевська. Творчість єврейських художників Східної Галичини 1900-1939 років. Корсунь-Шевченківський, Корсунський видавничий дім “Всесвіт”, 2013. 240 сторінок.

Інші профілі

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко досліджує тему особистої пам’яті та пам’яті міста, велику увагу у своїх проєктах приділяє архітектурі й організації простору. Митець працює зі знайденими об’єктами та вторинно використаними матеріалами, як-от скло, тканина, фотографії, афіші, тексти, плани виставкових приміщень, документації виставок, пам’ятні речі

Віталій Матухно

Віталій Матухно

Куратор та митець із Лисичанська. Працює з аналоговою і цифровою фотографією, цифровим колажем, експериментальною музикою. Основні теми робіт: дослідження постіндустріального пейзажу Луганщини й Донеччини та процесу деіндустріалізації загалом. Працює зі зникаючою пам’яттю та робить спроби її зберегти, рефлексує про свій досвід життя у «вмираючому» місті

Марія Богомолова

Марія Богомолова

Важливою складовою мистецької практики Марії Богомолової є дослідження матеріалів, що стають невіддільною частиною її графічних робіт. Більшість із них — це рослини, тканина й те, що винайдено у поєднанні людської праці та природних ресурсів. Матеріал стає активним учасником роботи та формує новий контекст розуміння твору

вверх