Матвій Полейовський (Maciej Polejowski)

Матвій Полейовський (Maciej Polejowski)

  • 1734 — 1806
  • Скульптор доби рококо українського походження, послідовник традицій Йогана Пінзеля і Бернарда Меретина. Стилістично скульптура Матвія Полейовського відноситься до рококо із певним тяжінням до класицизму

    Народився після 1734 року. Був українцем за походженням, члени його родини згадувались в метричних книгах костелу Марії Сніжної Краківського передмістя. Володів кам’яницею на вулиці Руській, 20 у Львові. Перша дружина — Барбара Хоцімська, друга — Маґдалена. Діти були охрещені в костелі Марії Сніжної, зокрема: Вероніка (1758), Фелікс Петро (1759), Ґертруда (1761), Іґнацій (1764), Казимир Йосиф (1766), Теофіла (1767).

    близько 1750 – розпочав навчання в майстернях («фабриках») Пінзеля у Бучачі та Городенці, потім в Антона Осинського в Наварії і Годовиці
    30 червня 1766 – уклав угоду, за якою мав виконати різьби для головного вівтаря латинської катедри у Львові («особи, янголи, діти, серафими, консолі, орнаменти, хмарки, фестони тощо»), за що мав отримати 5600 злотих польських, виплачених ратами
    1769 – почав виконувати роботи на замовлення Франциска Салезія Потоцького в Кристинополі; не відомо, чи це стосувалось палацу, костелу бернардинців чи церкви василіян
    1 серпня 1777 – Львівська капітула РКЦ подала позов до суду на нього щодо повернення 192 злотих (з 1238-ми виплачених) для купівлі вина на потреби «фабрики»; війтівський суд задовольнив його
    1778 – виграв позов в Львівської капітули РКЦ щодо квоти 1538 злотих, відтоді не згаданий в записах Львівської катедри
    1781 – уклав контракт (текст невідомий) на виготовлення 6 вівтарів та амвону собору Почаївського монастиря

  • Роботи
  • Статуї Марса і Мінерви на портику будинку, що на вулиці Театральній, 10 у Львові (будувався у 1768–1773)

    Чотири дерев’яні скульптури, що зображують Іоана Хрестителя, апостолів Петра і Павла та євангеліста Луку у Церкві Пресвятої Євхаристії (монастир домініканців). Костел споруджений за проектом австрійського інженера Яна де Вітте і належить до кращих зразків барокової архітектури міста. Головний вівтар був створений 1766 року за проектом скульптора Себастьяна Фесінгера.

    Матвій Полейовський. Фігура Св. Якуба. Львів, Латинська катедра, 1768

Сторінка на Вікіпедії

Інші профілі

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін звертається до графіки та скульптури, як до практики створення артефактів, що відображають відчуття або міркування, мають властивості пам’яті та стають носіями особистого досвіду

Марʼян Внук

Марʼян Внук

Досконале володіння реалістичною пластикою та досвід роботи з монументальною скульптурою дозволили Марʼяну Внуку посісти місце в дисципліні, нав’язаній соцреалізмом, одним із провідних творців якого він став

Денис-Лев Іванцев

Денис-Лев Іванцев

Для другої половини 30-х років картинам Дениса-Льва Іванцева притаманний абстрактно-філософський зміст. Наприкінці 30-х років — початку 40-х з’явився пейзажний живопис митця. До монументальної спадщини Дениса Іванцева належать розписи в українських церквах у Галичині

вверх