Мацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський (Maciej Bogusz Zygmunt Stęczyński)

Мацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський (Maciej Bogusz Zygmunt Stęczyński)

  • 20 лютого 1814, с. Германовичі (Королівство Галичини та Володимирії нині територія Польщі) — 7 серпня 1890, Краків
  • Художник і поет. Майстер літографії, автор численних пейзажів, на яких зображені міста, містечка, села, відомі місця у Галичині

    Молоді роки провів у Кросно, де вчився рисунку у Л. Папужинського, потім у художника М. Мариновського
    1833-1856 – багато подорожував Галіцією та Сілезією, Татрами
    1837-1838 – працював у літорафії у Львові
    1845–1846 – жив та працював в с. Струже
    1848 – був учасником Весни народів у Львові
    1859 – переїхав до Кракова

  • Роботи
  • Мацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Бучач на Стрипі, 1846; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Підкамінь (Броди) монастир, 1846; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Самбір від півдня, 1846; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Белз (Сокаль), 1847; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Витік Західного Буга, с. Верхобуж (Золочів), 1847; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Галич на Дністрі, 1847; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Глиняни (Золочів), 1847; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Гора Зелемін над Сколем, 1847; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Жовква з гори Гай, 1847; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Милятин (Городок), 1847; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Журавне на Дністрі 1847; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Кургани на Пліснеську, 1847; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Монастириська, Тернопіль обл, 1847; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Руїни монастиря біля Бучача, 1847; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Печерний монастир в Розгірче (Стрий), 1847; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Скеля у Журові, 1847; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Сокаль монастир бернардинів, 1847; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Тартаків (Сокаль), 1847; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Краковець (Яворів), 1847; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Крехівський монастир, 1847; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Скелі Довбуша в Бубнище, 1847; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Кристинопіль (тепер Червоноград), 1848; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Білий Камінь, 1848; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Галич Івано-Франківська обл, 1848; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Залізці (Заложці) Тернопіль обл, 1848Мацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Замок у Золотому Потоці, 1848; літографіяМацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Палац в Пеняках (Броди), 1848Мацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Церква в селі Сокілець над Дністром, 1848Мацей Боґуш Зиґмунт Стенчинський. Львів з під св.Юра, 1852; літографія

Інші профілі

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін звертається до графіки та скульптури, як до практики створення артефактів, що відображають відчуття або міркування, мають властивості пам’яті та стають носіями особистого досвіду

Марʼян Внук

Марʼян Внук

Досконале володіння реалістичною пластикою та досвід роботи з монументальною скульптурою дозволили Марʼяну Внуку посісти місце в дисципліні, нав’язаній соцреалізмом, одним із провідних творців якого він став

Денис-Лев Іванцев

Денис-Лев Іванцев

Для другої половини 30-х років картинам Дениса-Льва Іванцева притаманний абстрактно-філософський зміст. Наприкінці 30-х років — початку 40-х з’явився пейзажний живопис митця. До монументальної спадщини Дениса Іванцева належать розписи в українських церквах у Галичині

вверх