Людвиґ Ліллє

Людвиґ Ліллє share

  • 23 жовтня 1897, м. Підво­лочиськ(нині смт Терноп. обл) – 23 квітня 1957, Париж
  • Живописець, графік, мистецтвознавець. У живописній практиці спочатку тяжів до експресіонізму, застосовував деформації, різкі кон­­трасти, ґротеск; потім творив у дусі кубізму, абстракціонізму, мав період тяжіння до сюрреалізму

    Людвиґ Ліллє середню освіту здобув у Львові, вивчав медицину.

    1921–1922 – навчання у Берліні в майстерні Олександра Архипенка, слухав лекції Пауля Клеє у веймарському «Баугауз». Цікавився авангард. течіями. Чл. гурту прихильників експресіоніз­му, об’єднаних навколо ж. «Zdrój» у м. Познань (Польща). Співпра­цював із краківстким журналом «Formiści»
    1922 – організував виставку групи «Львівські формісти»
    від 1925 створював декорації для експе­риментальних театрів
    1931–1937 – оформляв балетні вистави трупи Б. Катц («Вій­на», «Поїзд», «Хасидські тан­ці»). Ілюстрував книжки «Гільгамеш» Ю. Віттліна, «Пісня пісень» Б. Да­на, «Miłość Magdaleny» Р.-М. Ріль­ке (у влас. перекладі польс. з нім. мови; усі – 1922).

    Член Львівського професійного союзу художників-пластиків (1932–37 – секретар, голова).
    від 1933 – редактор рубрики «Художні нови­­ни» на львівському радіо
    1934 – персональна виставка у Львові
    від 1937 – у Парижі. Під час німецької окупації брав участь в русі Опору. Голова Союзу польських художників у Франції, член Асоціації художників-графіків.

    1945–1956 – роботи Людвиґ Ліллє експонувались у паризьких салонах. Тоді художник використовував переважно сангіну, вугілля, крей­ду, туш. Різьбив неве­ликі теракотові скульптури із зо­­браженнями тварин. У графіці застосовував естамп і суху голку, зокрема у серії офортів «Два­­надцять гравюр» (опубл. 1958).

  • Роботи
  • Людвиґ Ліллє. Автопортрет із намиленою бородою, 1920; NMWrЛюдвиґ Ліллє. Композиція, 1930Людвиґ Ліллє. Профіль у масці, 1936; NMWЛюдвиґ Ліллє. Пологи, 1941Людвиґ Ліллє. Процесія, 1949Людвиґ Ліллє. Три жінки в кімнаті, 1955Людвиґ Ліллє. Молитва, 1955Людвиґ Ліллє. Півень, 1956; терракота; NMWЛюдвиґ Ліллє. Танці, 1956Людвиґ Ліллє. Сцена #1, 1957 Людвиґ Ліллє. Сцена, 1957 Людвиґ Ліллє. Без назви, 1958; офортЛюдвиґ Ліллє. Персонажі; крейда, вугілляЛюдвиґ Ліллє. Персонажі; акварельЛюдвиґ Ліллє. Людвиґ Ліллє. Персонажі; офорт

Інші профілі

Еміль Кунке (Emil Kunke)

Еміль Кунке (Emil Kunke)

Живописець та викладач. Еміль Кунке був організатором художньої групи Ster, учасники та учасниці якої прагли відійти від авангарду

Марія Щур

Марія Щур

Учасниця неформального «кола» художника Олександра Аксініна. Співзасновниця й адміністраторка цифрової платформи aksinin.com. У 1980-х роках одна з перших у Львові працювала в авторській техніці об’ємних арт-об’єктів зі шкіри – рельєфних композицій і прикрас

Анна Сидоренко

Анна Сидоренко

Художниця конструює висловлювання користуючись широким арсеналом медіа, зокрема, фотографією, відео, інсталяцією, енвайронментом та лендартом. Прикметною є робота з натуральними, природними матеріалами, такими як вода, пісок, каміння, деревина

вверх