Карл Ауер

1818, Прага – 1859, Львів
Віденська академія мистецтв

Велична архітектура, мальовничі пейзажі відтворюють флер романтичної старовини. Майстерність Карла Ауера передати наступним поколінням дихання часу, атмосферу місця і навіть настрій стала відмінною рисою його робіт і зробила їх унікальними

Карл Ауер переїжджає до Львова на запрошення Петра Піллера, власника літографічної майстерні, щоб замінити свого попередника Антона Лянге.

1837-1838 – з-під літографських пресів майстерні Петра Піллера виходить третій серійний альбом “Галичина в картинах, або галерея літографованих видів околиць і найвидатніших пам’яток в Галичині” авторства Карла Ауера. Серія складалась з 48-ми літографічних гравюр, виданих окремими дванадцятьма зошитами-теками по 4 графічних листи.

Основою літографічних робіт Карла Ауера стали натурні замальовки, які він робив під час знайомства з Галичиною, вишуковуючи природін та архутектурні мотиви. Але, крім власних рисунків, йому доводилось частково використовувати зарисовки художників А. Лянге, Т. Жиховича, мотиви рисунків А. Горчинського.

Портрети галицької еліти та сюжетні роботи художника цікаві перш за все як ілюстрації суспільно-культурного життя краю

Окрім пейзажів та архітектури, у творчій спадщині Карла Ауера є своєрідна літографічна портретна галерея видатних людей Галичини першої половини 19 ст. та історичних особистостей: поета Адама Міцкевича (1856); драматурга, творця польської комедії Олександра Фредра (1858); львівського поета Вінцентія Поля (1855) та письменника Юзефа-Ігнація Крашевського (1854); літератора Теофіла Ленартовича (1858) і поета Богдана-Юзефа Залеського.

Ауер також створив ряд уявних портретів історичних особистостей: короля Польщі Болеслава Хороброго, короля Польщі Казимира ІІІ Великого (1842) та знаменитої галичанки Марини Мнішек, що стала, хоч і на 10 днів, першою дамою Московського царства.

Звертається К. Ауер і до сакральної тематики. Відомі літографії “Святий Міхаїл патрон Галичини”, “Святий Тадеуш” з костелу кармелітів (1850). В 1851 р. художник літографує, з приводу 100-річного ювілею коронації в 1751 р. ватиканськими коронами, старовинний “Образ Богоматері з Домініканського костелу”, який, за легендою, візантійський імператор надіслав у дарунок галицькому князю Леву.

Унікальною стала найбільша за розмірами (47х64 см) автолітографія К. Ауера 1845 року “Боротьба з морськими потворами”, яка являє собою рекламу благочинної театралізованої вистави у Львові на Пелчинському ставі з метою збору коштів для допомоги жертвам сильної повені. Кошти від продажу цієї гравюри, яка розповсюджувалась по всіх книгарнях, також йшли у фонд допомоги.