Карл Ауер

Карл Ауер

  • 1818, Прага – 1859, Львів
  • Віденська академія мистецтв
  • Велична архітектура, мальовничі пейзажі відтворюють флер романтичної старовини. Майстерність Карла Ауера передати наступним поколінням дихання часу, атмосферу місця і навіть настрій стала відмінною рисою його робіт і зробила їх унікальними

    Карл Ауер переїжджає до Львова на запрошення Петра Піллера, власника літографічної майстерні, щоб замінити свого попередника Антона Лянге.

    1837-1838 – з-під літографських пресів майстерні Петра Піллера виходить третій серійний альбом “Галичина в картинах, або галерея літографованих видів околиць і найвидатніших пам’яток в Галичині” авторства Карла Ауера. Серія складалась з 48-ми літографічних гравюр, виданих окремими дванадцятьма зошитами-теками по 4 графічних листи.

    Основою літографічних робіт Карла Ауера стали натурні замальовки, які він робив під час знайомства з Галичиною, вишуковуючи природін та архутектурні мотиви. Але, крім власних рисунків, йому доводилось частково використовувати зарисовки художників А. Лянге, Т. Жиховича, мотиви рисунків А. Горчинського.

    Портрети галицької еліти та сюжетні роботи художника цікаві перш за все як ілюстрації суспільно-культурного життя краю

    Окрім пейзажів та архітектури, у творчій спадщині Карла Ауера є своєрідна літографічна портретна галерея видатних людей Галичини першої половини 19 ст. та історичних особистостей: поета Адама Міцкевича (1856); драматурга, творця польської комедії Олександра Фредра (1858); львівського поета Вінцентія Поля (1855) та письменника Юзефа-Ігнація Крашевського (1854); літератора Теофіла Ленартовича (1858) і поета Богдана-Юзефа Залеського.

    Ауер також створив ряд уявних портретів історичних особистостей: короля Польщі Болеслава Хороброго, короля Польщі Казимира ІІІ Великого (1842) та знаменитої галичанки Марини Мнішек, що стала, хоч і на 10 днів, першою дамою Московського царства.

    Звертається К. Ауер і до сакральної тематики. Відомі літографії “Святий Міхаїл патрон Галичини”, “Святий Тадеуш” з костелу кармелітів (1850). В 1851 р. художник літографує, з приводу 100-річного ювілею коронації в 1751 р. ватиканськими коронами, старовинний “Образ Богоматері з Домініканського костелу”, який, за легендою, візантійський імператор надіслав у дарунок галицькому князю Леву.

    Унікальною стала найбільша за розмірами (47х64 см) автолітографія К. Ауера 1845 року “Боротьба з морськими потворами”, яка являє собою рекламу благочинної театралізованої вистави у Львові на Пелчинському ставі з метою збору коштів для допомоги жертвам сильної повені. Кошти від продажу цієї гравюри, яка розповсюджувалась по всіх книгарнях, також йшли у фонд допомоги.

  • Роботи
  • Карл Ауер. Бурштин 1838 літогр,аквКарл Ауер. Львів костел Бернардинський 1838 літогр,аквКарл Ауер. Жовква,пл.Ринок 1838 літогр,аквКарл Ауер. Львів з півночі, Губернаторські вали 1838 літогр,аквКарл Ауер. Золочів,замок 1838 літогр,аквКарл Ауер. Містечко Винники біля Львова 1838 літогр,аквКарл Ауер. Львів вул.Панська (нині Винниченка) 1838 літогр,аквКарл Ауер. Львів. Ратуша 1838 літогр,аквКарл Ауер. Боротьба з морськими потворами літографія до вистави на Пелчинському ставі у Львові 1845,47х64смКарл Ауер. Марина Мнішек цариця Москавська 1837 літогрКарл Ауер. Львів'янки у модному одязі 1848 літогрКарл Ауер. Інтер'єр міщанського помешкання літогр 25х41

Сторінка підготовлена за матеріалами книги Олега Введенського “Львів і Галичина у літографіях Карла Ауера” (Вид-во “Центр Європи”, 2012)

Інші профілі

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко досліджує тему особистої пам’яті та пам’яті міста, велику увагу у своїх проєктах приділяє архітектурі й організації простору. Митець працює зі знайденими об’єктами та вторинно використаними матеріалами, як-от скло, тканина, фотографії, афіші, тексти, плани виставкових приміщень, документації виставок, пам’ятні речі

Віталій Матухно

Віталій Матухно

Куратор та митець із Лисичанська. Працює з аналоговою і цифровою фотографією, цифровим колажем, експериментальною музикою. Основні теми робіт: дослідження постіндустріального пейзажу Луганщини й Донеччини та процесу деіндустріалізації загалом. Працює зі зникаючою пам’яттю та робить спроби її зберегти, рефлексує про свій досвід життя у «вмираючому» місті

Марія Богомолова

Марія Богомолова

Важливою складовою мистецької практики Марії Богомолової є дослідження матеріалів, що стають невіддільною частиною її графічних робіт. Більшість із них — це рослини, тканина й те, що винайдено у поєднанні людської праці та природних ресурсів. Матеріал стає активним учасником роботи та формує новий контекст розуміння твору

вверх