Іван Завадовський

9 квітня 1937, Фрага — 1983, Львів
Львівське училище прикладного мистецтва ім. Івана Труша (1963)
Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1970)

Представник школи львівського малярства 1960—1970-х років.Живописець, графік, самобутній колорист

Після навчання працював у цеху монументального малярства Львівського художньо-виробничого комбінату Художнього фонду України.

Створив низку монументально-декоративних праць, але внутрішньо тяжів до станкових форм і остаточно утвердився саме в цих ділянках малярства і графіки.

«Становлення його як художника відбувалось наприкінці 1960-х – на початку 1970-х років. Цей період позначений тенденціями, що тоді понавали у Львівській мистецькій школі, – декоративізм, експресія кольору, умовність форм Романа Сельського та модерністичні пошуки Карла Звіринського,» – Юрко Бойко, директор галереї «Ґердан».

У статті Данило Тканко, Назар Шимоне-Давида відзначають характерне для творчості 1970-х років активне діалогування художника з класиками європейського мистецтва початку 20 ст.: «Випозичені» у Маріса, Руо, Пікассо теми і пластичні прийоми поглибили спроможність автора розв’язувати виражальні задачі сучасної образотворчості».

«… Рисунок не повинен наслідувати натури, а передавати відношення до неї. Натура повинна бути лише натхненням, чимось в роді пригоди, випадку, про який треба розповісти ніби власними словами. Щоб це оповідання вийшло цікавим, мусимо навчитись бачити вразливо, аналітично і разом з тим узагальнено. Звичне бачення – це аналіз, це постійне порівняння одного елементу з іншим. Це пошуки істотних рис, непомітних при звичайному баченні», – ці слова, найїмовірніше написані Іваном Завадовським у другій половині 70-х років.