Істор(її) фотографії: цикл лекцій з акцентом на жіночих іменах

Істор(її) фотографії – це відкритий цикл лекцій з історії фотографії від перших експериментів на початку ХІХ століття до сьогодні з акцентом власне на жіночих іменах та прикладах робіт відомих фотографинь.

Минулого року Феміністична майстерня реалізувала курс “Істор(її) мистецтва”, де обговорювали проблеми невидимості жінок як творчинь у мистецтві. Відеозаписи лекцій можна переглянути на Youtube-каналі Феміністичної майстерні. Цьогорічний цикл лекцій “Істор(її) фотографії” є його своєрідним продовженням. Мета проєкту не лише знайти першоджерела або витоки фотографії, а також спробувати окреслити роль, яку фотографія відіграє в нашому житті.

Відомо, що першим свій метод оприлюднив у 1839 році француз Луї Дагер. Того ж року 24 особи заявили, що саме вони є винахідниками (-цями) фотографії. Правдоподібно, що не всі експерименти були вдалими. Однак питання залишається відкритим: чи маємо за відсутності матеріальних доказів відкинути здобутки тих, хто не зробили першу фотографію, проте працювали над ідеєю її створення? Однією з тих, хто вперше помислила фотографію була Елізабет Фулгейм. Її концепцію виготовлення мап описували як фотографічний процес, а отже, вона включена в перелік важливих праць на ранніх етапах розвитку фотографії.

На думку, Джефрі Бетчена, появі фотографії на ринку, передувало бажання фотографувати. Ймовірно, саме це бажання ми відчуваємо і сьогодні, створюючи та розповсюджуючи нові і нові фото. Ці лекції є спробою переповісти історію фотографії, яка налічує близько 200 років, і проілюструвати її роботами фотографинь.

Читатиме лекції Олександра Кущенко, львівська мистецтвознавиця та арт-критикиня, дослідниця сучасного мистецтва Львова, а також засновниця проєкту ArtLvivOnline.

Зміст лекцій заторкає історію розвитку фотографії, її технологічних змін та вдосконалень, включає історичний контекст і проілюстрований роботами фотографинь. Цикл лекцій буде корисним для усіх, хто цікавляться фотографією, фемінізмом та жіночою історією.

Цикл складається з 10 лекцій, що відбуватимуться щочетверга о 19:00 на сторінці Феміністичної майстерні у Facebook. Під час онлайн-трансляції є можливість поставити питання лекторці, на які вона відповість в коментарях під відео. Усі лекції є безкоштовними.

Перша лекція:
Під час першої вступної лекції йтиметься про перші фотографічні спроби, а також про принцип “вибіркової хроніки різних використань [фотографії] і переліку наслідків”, який покладений в основу цього курсу.

Ми ознайомимося з біографіями та роботами перших фотографинь: Сара Енн Брайт, Констанс Фокс Талбот, Франциска Молінгер, Берта Бекман, Анна Аткінс, Джессі Манн, Бріта Софія Геселіус, Женев’єва Елізабет Дісдері, Сара Луїза Джад, Еліза Л’Еро.

Це час оприлюднення Луї Дагером свого винаходу і вихід фотографічного апарату на ринок. Відкриваються перші фотосалони. Популярні жанри: портрет та пейзаж.

Друга лекція:
Власниці фотостудій, аматорки та аристократки творять історію фотографії. У 1850-х-1870-х роках технічна новинка швидко розповсюджується в Америці та в Європі. Популярні харАктерні портрети і жанрові сценки.

Під час лекції йтиметься про фотографинь з різних країн: Шіма Рю, Тору Галлагер, Емілі Бібер, Вірджинію Олдоіоні, Джулію Енн Рудольф, леді Клементину Гаварден та Джулію Маргарет Кемерон. Ці жінки одними з перших почали експериментувати з композицією в кадрі постановочної фотографії.

Чим окреслили наступне питання: роль, яку виконує людина з фотоапаратом, визначає авторство фотографії? Тобто кого ми вважаємо автором/авторкою фотографії? Кого ми називаємо фотограф/иня?

Третя лекція:
Під час лекції йтиметься про фотографинь та їхні роботи 1880-х – 1890-х років, а саме про Гертруду Кезебір, Франсіс Джонсон, Мері Стін, Сару Джеймс Едді, Моллі Флай, Джеральдін Муді. Стрімкий розвиток фотографії у ці два десятиліття зумовлений, серед іншого, виходом на ринок фотокамери “Кодак”. Світ, що потрапляє у об’єктив стає безкраїм, людина з фотоапаратом виходить за межі студії: фотографії подорожей, пожеж, життя вулиць та життя у приватному просторі – все фіксує скляне око. Велика кількість зображень потребує просторів для експонування та глядачів. З’являються асоціації фотографинь.

Четверта лекція:
Стрімкий розвиток фотографії у ці два десятиліття зумовлений, серед іншого, виходом на ринок фотокамери “Кодак”. Світ, що потрапляє у об’єктив стає безкраїм, людина з фотоапаратом виходить за межі студії: фотографії подорожей, пожеж, життя вулиць та життя у приватному просторі – все фіксує скляне око. Велика кількість зображень потребує просторів для експонування та глядачів. З’являються асоціації фотографинь. Під час лекції йтиметься про фотографинь та їхні роботи 1880-1890-х років, а саме про Гертруду Кезебір, Франсіс Джонсон, Мері Стін, Сару Джеймс Едді, Моллі Флай, Джеральдін Муді.

П’ята лекція:
Фотографія не тільки фіксує миттєвості, зупиняє швидкоплинний час. Вона також фіксує історичні події, що можемо бачити на знімках 1920-х-1930-х років Лоли Альварес Браво, Герди Таро та Доротеї Ленг. Фотографія розповідає про далекі країни на світлинах Софії Яблонської. А для Клод Каон стає інструментом не тільки для створення художнього образу, а й для конструювання іншої ідентичності.

Шоста лекція:
Війни крізь призму об’єктиву. Активна учасниця сюрреалістичного руху фотографиня Лі Міллер під час Другої світової війни працює військовою кореспонденткою, фіксуючи звільнення Парижа, таборів Бухенвальд і Дахау. Цунеко Сасамото, приєднавшись у 1940 році до “Фотографічного товариства Японії” офіційно стає першою фотожурналісткою в Японії. Коли у 2011 році була опублікована книга Цунеко, авторці на той час було 97 років і вона продовжувала фотографувати.

Сьома лекція:
Вулична фотографія. Життя на вулицях міста і самих міських жителів фіксують фотокамери Діани Арбус, Вівіан Маєр та Роуз Мендел. Діану Арбус, відому своєю особливою, певною мірою моторошною, естетикою називають однією з центральних фігур документальної фотографії. Про Вів’єн Мейер заговорили лише у 2000-х, адже близько сорока років вона працювала нянею, займаючись фотографією у вільний час, і не публікувала свої роботи. Кінострічка «У пошуку Вівіан Маєр» (Finding Vivian Maier, 2013) номінувалась на премію “Оскар” за найкращий документальний фільм. Про Діану Арбус є художній фільм – «Хутро: Уявний портрет Діани Арбус» (Fur: An Imaginary Portrait of Diane Arbus, 2006).

Восьма лекція:
Як зазначає Джефрі Бетчен, у 1970-х роках фотографія посіла небачені доти позиції в мистецькому світі. Артринок заохочував купувати та колекціонувати історичну й сучасну фотографію. Тож історію фотографії переписали, помістивши в центр ті товари, які останнім часом привертали увагу колекціонерів. Водночас у цей період побачили світ провокативні критичні твори: “Способи бачення” Джона Берджера, “Про фотографію” Сьюзен Зонтаґ, “Образ-музика-текст” Ролана Барта. Ця лекція буде присвячена цим теоретичним текстам і практикам Сінді Шерман, Нен Голдін та інших фотографинь.

Дев’ята лекція:
У 1984 році Canon демонструє першу цифрову електронну фотокамеру. У 1989 році на ринку роздрібної торгівлі з’являються одноразові фотоапарати і вже за рік перші цифрові фотокамери. Очевидно, що ці пристрої та їх доступність збільшують кількість зображень, які претендують на нашу увагу. Під час лекції йтиметься про історію “аматорської фотографії”, та фотографічні зображення, що, за словами Сьюзен Зонтаґ, “підкреслюють буденність”, а також про індивідуальні практики фотографинь, зокрема, Ірини Іонеско та Рінеке Дейкстра.

Десята лекція:
Після 86 років на ринку, компанія Olympus припиняє виробництво фотокамер. Доступність і простота використання смартфонів (постійне вдосконалення якості знімків), лише реалізували обіцянку, яка, на думку Сьюзен Зонтаг, першопочатково містилися у фотографії: демократизувати фіксацію глядацького досвіду в зображеннях. Про відмінні способи фіксації різного досвіду дізнаємось розглянувши фотографії Вікторії Довгадзе, Анастасії Іванової, Єлени Субач, Лєни Ковач та Кіндер Альбум.