Гелена Мізес (Мізес-Левінова) (Helena Mieses-Lewinowa)

бл. 1880, Відень – 31 липня 1942
Державна художньо-промислова школа у Львові

Авторка портретів, жанрових композицій з єврейськими персонажами. Характерним є використання контрасту яскравого бокового сонячного світла та тіні. Працювала в техніках олійного живопису, пастелі, акварелі, рисунку

Походила зі знаної львівської родини Мізесів, з якої походили відомі австрійські та американські вчені, раввіни, громадські діячі.
1897-1901 – навчання у Художньо-промисловій школі у Львові
1904 – дебют на виставці Спілки польських художників у Львові
1920 – участь у Першій виставці єврейського мистецтва, організованої Товариством любителів єврейського мистецтва у Львові
1923 – на виставці Товариства заохочення образотворчого мистецтва разом з живописом та малюнками представила батикові композиції

Була одружена з інженером-хіміком Максом Лурьє (жив у Гамбурзі), після одруження продовжувала займатися живописом.

25 грудня 1941 – Гелену депортували з Гамбургу в гетто в Лодзі
Померла 31 липня 1942 від гострого ентериту, що міг бути наслідком інфекційних захворювань, поширених на території гетто.

Роботи

Інші профілі

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін звертається до графіки та скульптури, як до практики створення артефактів, що відображають відчуття або міркування, мають властивості пам’яті та стають носіями особистого досвіду

Марʼян Внук

Досконале володіння реалістичною пластикою та досвід роботи з монументальною скульптурою дозволили Марʼяну Внуку посісти місце в дисципліні, нав’язаній соцреалізмом, одним із провідних творців якого він став

Денис-Лев Іванцев

Для другої половини 30-х років картинам Дениса-Льва Іванцева притаманний абстрактно-філософський зміст. Наприкінці 30-х років — початку 40-х з’явився пейзажний живопис митця. До монументальної спадщини Дениса Іванцева належать розписи в українських церквах у Галичині