Євген Коршунов

В основі творчого методу Євгена Коршунова — робота з локальною історією, абсурдом, міфотворчість. Серед медіа, з якими працює: живопис, рисунок, відеоарт. Образи, які створює митець, поєднують у собі концептуальний початок і тонку іронію, перетворюють рутинне на абсурдне

2016 – закінчив Національну Академію Образотворчого Мистецтва і Архітектури, де навчався на відділені реставрації станкового живопису
2017 – учасник Фестивалю Молодих Художників (Мистецький Арсенал, Київ)
2017-2021 – участь у ленд-арт симпозіумі Могриця (Суми)
2018 – резиденція Z.mist (Платформа Тю, Маріуполь)
2019 – резиденція Artsvit gallery Residency Program (Галерея Арт світ, Дніпро)
2020 – учасник виставки Книга відгуків (в повному розмірі). (Галерея Гері Боумена, Львів)
2020 – резиденція Верхнє Синьовидне. Вигляд з тунелю. Верхнє Синьовидне, Україна.
2020 – резиденція Coming Out of Isolation 2.0, IZOLYATSIA platform for cultural initiatives (Київ)
2020 – персональна виставка «Момент важливих переговорів» (Харківська Муніципальна галерея, Харків)
2020 – персональна виставка «Цукрик, не Цукрик, знову Цукрик» (Готель Закарпаття, Ужгород)
2021 – резиденція Contemporary Art Rivne, Рівне, Україна.
2021 – резиденція Zazemlennya IZOLYATSIA platform for cultural initiatives, Soledar (Соледар)
2021 – резиденція Budapest Hotel Art Residence (Ясіня)
2021 – персональна виставка Варті стін (Львів)
2022 – учасник програми «Навігація» у просторі Jam Factory Art Center, в рамках програми Євген Коршунов створив серію живопису «Тривожні зображення»

Тривожні зображення
серія живопису
В основі живописної серії — фотографії та графічні роботи вуглем, які автор зробив на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На них зафіксовані буденні речі, котрі, за спостереженням митця, з початком активних воєнних дій почали викликати тривогу та сум. Переважно йдеться про елементи пейзажу: водоспад, дерева, кущі, бетонні конструкції, що незважаючи на велику відстань від місця активних бойових дій все ж нагадували йому про війну. «Також я спостерігав одну дивну річ: позначки на стовпах, що вказували Подільський шлях святого Якова, місцеві жителі (які до цього могли бачити їх багато разів) почали сприймати як ворожі мітки або попередження про замінування», — розповідає художник.