Євген Гепперт (Eugeniusz Stanisław Geppert )

Символічне мистецтво Мальчевського вплинуло на ранню творчість Гепперта, коли популярним його мотивом були силуети вершників на тлі пейзажу. Драматичність підсилювалась темними кольоровими тонами. В кінці 1920-х художник тяжів до тенденцій нового класицизму. Пізніше, зачарований мистецтвом Відродження, імпресіоністів та фовістів, художник розширив палітру

1908 – Євген Гепперт вивчав юриспроденцію в Ягелонському університеті, водночас відвідував художню студію
1912 – навчання у Краківській академії мистецтв у Яцека Мальчевського
1914 – на запрошення друга поїхав у Білорусь, де його застала Перша світова війна. Євгена Гепперта як громадянина Австро-Угорщини зааршетували і звинуватили у шпигунстві. Як політичного в’язня його разом з іншими відправили в Оренбург
1918 – поновлення навчання у Краківській академії мистецтв в студії Станіслава Дембіцького
1920 – закінчення навчання з відзнакою
1925 – 1927 – перебування в Парижі на стипендії, під час якого Євген Геппер представив свої роботи на Осінніх салонах (1925, 1927, 1928)
1928 – повернення до Кракова. В цей період Євген Гепперт брав участь у виставках Товариства любителів витончених мистецтв в Кракові, в салоні Garryński в Варшаві, у виставках товариств TZSP та IPS у Львові. Входив у групи Nowa Generacja та Zwornik
1931 – життя у Варшаві, де Євген Геппорт отримав посаду в Інституті витончених мистецтв
1939 – подорож Італією, художник відвідав Верону, Флоренцію, Рим, Неаполь, Венецію
Між 1950-1961 та 1966-1974 викладав живопис у своїй студії
1962 – заснував Вроцлавську групу художників

Після Другої світової війни Євген Гепперт жив та працюваву Вроцлаві. Організував та був першим ректором Державної вищої школи мистецтв, де працював до виходу на пенсію.