Євгеніуш Гросс (Eugeniusz Gros(s) )

Євгеніуш Гросс (Eugeniusz Gros(s) )

  • 21 березня 1878, Львів – 14 жовтня 1947
  • Живописець, педагог, суспільний діяч. Працював реставратором пам’яток, популяризатором мистецтвознавства на радіо, друкувався у торунській пресі.

    Син живописця-любителя. Навчався на факультеті інженерії Львівської Політехніки.
    1907–1909 – навчання в Краківські академії мистецв, в майстерні Леона Вичулковського. Потім вивчав рисунок у Промисловій Школі у Кракові.
    Близько 1920 р. оселився в Торуні, де потому багато років працював викладачем.
    1920–1936 – був активним діячем поморської філії ТПОМ, а також співзасновником торунського «Братства Митців», котре організувало більше від 30-ти виставок.

    Під час ІІ Світової війни Євгеніуш Гросс мусив переховуватись за межами міста.
    Повернувшись до Торуні у 1947 р., став одним з співзасновників Торунської філії СПХ. Малював переважно краєвиди та натюрморти, зокрема з квітами; крім того, працював у жанрі карикатури, займався плакатом.

    Його твори експонувались у Львові, у 1912 р. – у Кракові, під час І Загальної Виставки СПХ, а також в Торуні, у 1921, 1933, 1934 рр., та в Бидгощі, у 1930 та 1933 р. У 1948 р. відбулась посмертна виставка творів художника у торунській філії СПХП.

Джерела:
1. Б. М. Пінчевська. Творчість єврейських художників Східної Галичини 1900-1939 років. Корсунь-Шевченківський, Корсунський видавничий дім “Всесвіт”, 2013. 240 с.

Інші профілі

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін звертається до графіки та скульптури, як до практики створення артефактів, що відображають відчуття або міркування, мають властивості пам’яті та стають носіями особистого досвіду

Марʼян Внук

Марʼян Внук

Досконале володіння реалістичною пластикою та досвід роботи з монументальною скульптурою дозволили Марʼяну Внуку посісти місце в дисципліні, нав’язаній соцреалізмом, одним із провідних творців якого він став

Денис-Лев Іванцев

Денис-Лев Іванцев

Для другої половини 30-х років картинам Дениса-Льва Іванцева притаманний абстрактно-філософський зміст. Наприкінці 30-х років — початку 40-х з’явився пейзажний живопис митця. До монументальної спадщини Дениса Іванцева належать розписи в українських церквах у Галичині

вверх