Богдан Сорока

Богдан Сорока

  • 2 вересня 1940, Львів — 9 квітня 2015, Ряшів
  • Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (1964)
  • Український художник-графік, перший завідувач кафедри промислової графіки Львівської академії мистецтв

    1964–1993 — року працював у Львівському художньому комбінаті живописцем-монументалістом.
    1969 – перші лінорити як ілюстрації до збірки поезій Ігоря Калинця «Відчинення вертепу», які були видрукувані в Лондоні під назвою «Поезії з України».

    Це спонукало КГБ порушити кримінальну справу проти художника, десятиліттями забороняли виставляти його твори та згадувати його ім’я у пресі.

    1989 – премія міжнародного конкурсу екслібрису у Вільнюсі (Литва)
    1993 — доцент Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва
    1996-2005 — перший завідувач завідувача кафедри промислової графіки
    Від 2001 працює в техніці кольорової ліногравюри.
    2014 — вийшли друком спогади художника

    Графічні цикли: «Українська міфологія» (1970–1972), «Купальські забави» (1974), «Символи Григорія Сковороди» (1975), «Похід гномів» (1979–1984), «Подорож Узбекистаном» (1981–1982), «Архітектура Львова» (1990), «Символи та емблеми», «Дерев’яні церкви Галичини» (2000).

    Створив графічні ілюстрації до творів Лесі Українки, Романа Іваничука, Василя Стефаника, Тараса Шевченка, Івана Кошелівця.

  • Роботи
  • Богдан СорокаБогдан Сорока. Прибивання до хреста з циклу Богдан Сорока. МузикантиБогдан Сорока. Коляда

Сторінка на Вікіпедії

Інші профілі

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко

Антон Ткаченко досліджує тему особистої пам’яті та пам’яті міста, велику увагу у своїх проєктах приділяє архітектурі й організації простору. Митець працює зі знайденими об’єктами та вторинно використаними матеріалами, як-от скло, тканина, фотографії, афіші, тексти, плани виставкових приміщень, документації виставок, пам’ятні речі

Віталій Матухно

Віталій Матухно

Куратор та митець із Лисичанська. Працює з аналоговою і цифровою фотографією, цифровим колажем, експериментальною музикою. Основні теми робіт: дослідження постіндустріального пейзажу Луганщини й Донеччини та процесу деіндустріалізації загалом. Працює зі зникаючою пам’яттю та робить спроби її зберегти, рефлексує про свій досвід життя у «вмираючому» місті

Марія Богомолова

Марія Богомолова

Важливою складовою мистецької практики Марії Богомолової є дослідження матеріалів, що стають невіддільною частиною її графічних робіт. Більшість із них — це рослини, тканина й те, що винайдено у поєднанні людської праці та природних ресурсів. Матеріал стає активним учасником роботи та формує новий контекст розуміння твору

вверх