Артур Стахль (Artur Stahl)

Артур Стахль (Artur Stahl)

  • 1895, Львів
  • Львівська політехніка
  • Інженер; живописець, викладач рисунку. Його спеціальністю були єврейські мотиви в мистецтві, – зокрема, кладовища, інтер’єри синагог і т. п.

    Артур Стахль народився у 1895 р. у Львові, де закінчив гімназію, а згодом – факультет архітектури ЛП. Продовжив навчання в одній з італійських Академій Мистецтв.

    Під час І Світової війни служив на фронті в лавах австрійської армії і здобув кілька відзнак за хорошу службу. Після війни оселився у Львові і займався виключно живописом та скульптурою. Його спеціальністю були єврейські мотиви в мистецтві, – зокрема, кладовища, інтер’єри синагог і т. п.

    1920–1927 – викладав рисунок у львівській гімназії на вул. Зигмунтовській, а також у єврейській ремісничій школі. Згадки про його творчість надруковані у «Єврейському Альманаху» (Львів, 1927); твори А. С. експонувались у Львові та Кракові у 1919–1921 рр.

    Художник працював секретарем КОПЄКЛ, виконував обов’язки куратора естетичного стану єврейського цвинтаря у Львові, де, серед іншого, були надгробні плити і його роботи.

    Відомо, що він також брав участь у реставраційних роботах на старому єврейському кладовищі Львова, а також спроектував залізничну станцію у м. Цебрів (неподалік від Тернопіля).

Джерела:
1. Б. М. Пінчевська. Творчість єврейських художників Східної Галичини 1900-1939 років. Корсунь-Шевченківський, Корсунський видавничий дім “Всесвіт”, 2013. 240 сторінок.

Інші профілі

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін звертається до графіки та скульптури, як до практики створення артефактів, що відображають відчуття або міркування, мають властивості пам’яті та стають носіями особистого досвіду

Марʼян Внук

Марʼян Внук

Досконале володіння реалістичною пластикою та досвід роботи з монументальною скульптурою дозволили Марʼяну Внуку посісти місце в дисципліні, нав’язаній соцреалізмом, одним із провідних творців якого він став

Денис-Лев Іванцев

Денис-Лев Іванцев

Для другої половини 30-х років картинам Дениса-Льва Іванцева притаманний абстрактно-філософський зміст. Наприкінці 30-х років — початку 40-х з’явився пейзажний живопис митця. До монументальної спадщини Дениса Іванцева належать розписи в українських церквах у Галичині

вверх