Альфред Носсіг (Alfred Nossig)

• 18 квітня 1864, Львів – 22 березня 1943, Варшава

Доктор філософії та медицини, скульптор, драматург, письменник. Займався портретною скульптурою (зокрема, створив: «Автопортрет», бюсти Макса Нордау та Ігнація Падеревського)

Син доктора Ігнація Носсіга, секретаря львівської єврейської громади. Вивчав право та біологію у Львівському Університеті, згодом – філософію у Цюриху та медицину у Відні.

Згодом оселився в Берліні. Організував статистичний часопис для єврейської громади, був прибічником ідей об’єднаної Європи, а також асиміляції. Саме пропаганді асиміляції присвятив у 1880 роцы окремий часопис, на сторінках котрого розвивав свої ідеї. У «Przeglądzie Społecznym» протягом 1886–1887 років друкував есе, присвячені проблемі єврейського питання.

1914 – організував Німецько-Єврейське Товариство Орієнталістів, маючи на меті створення єврейської колонії в Туреччині. До цього товариства належали досить відомі люди, в тому числі видатний дослідник Кабали, викладач Єрусалимського університету Гершом Шолем. А. Н. пожертвував 100 000 «Червоному Півмісяцю», а згодом подарував султану цінну бібліотеку. Завдяки ініціативі А. Н. була створена організація «Union Israel Ottomane», ухвалена турецькою владою.

Він писав драми, переважно на біблійні теми («Цар Сіону», 1885 р.) та створював скульптури на ці ж теми («Цар Соломон», «Маккавеї»); написав лібретто для опери «Manru» у 3-х актах на музику Ігнація Падеревського. Під час гітлерівської окупації Носсіг був висланий німцями з Берліна до Варшави, де очолив культурний відділ варшавського «Judenrat’u». Публікації, присвячені його творчості, зокрема скульптурі, друкувались у провідних єврейських часописах доби.

1943 – загинув під час війни, 22 березня був вбитий єврейською партизанською військовою організацією у Варшаві за обвинуваченням у зраді

• Роботи

Джерела:
1. Б. М. Пінчевська. Творчість єврейських художників Східної Галичини 1900-1939 років. Корсунь-Шевченківський, Корсунський видавничий дім “Всесвіт”, 2013. 240 сторінок.