Роман Турин

Роман Турин

  • 2 вересня, 1900, м. Снятин — 29 серпня, 1979, м. Львів
  • Краківська академія мистецтв (1921 — 1925)
  • Український живописець, портретист. Роман Турин збирав і популяризував твори Никифора Дровняка. Знімав документальне кіно

    1906 – переїхав у місто Тернопіль
    1921 – закінчив у Тернополі класичну гімназію
    1921 – 1925 – навчався у Краківській академії мистецтв (В. Яроцького і Ю. Панкевича)

    1925 – 1927 – навчався в Парижі фотографії і кінорежисури. Вчився у фотомитця і кінооператора світової слави Моріса Табара, представника фотографії “нового бачення” – сюрреалізму. Водночас практикувався у студії «Тобіс-Клянґ-Фільм», де став асистентом кращих європейських режисерів. Зокрема, асистував під час зйомок фільму Napoleon (1927), комедії La Femme en homme (1931) та інших. Відтак працював самостійно у невеличких студіях, спеціалізуючись на короткометражних стрічках. Захоплювався авангарним кіно Рене Клера, Георга-Вільгельма Пабста та Віктора Тріваса.

    На початку 1930-х рр. Роман Турин повернувся з Парижа і привіз зі собою кінокамеру, відтак разом із іншим львів’янином Станіславом Липинським почав знімати мандрівки в гори та сплави на байдарках художників, графіків і скульпторів «Артесу» річками рідного краю. Так з’явилися фільми «На високій полонині» та «Стиром і Піною». Третя стрічка — «Хлоп іде до міста» — була розрахована на глядачів, котрі шукали автентичності, і зображувала місто очима простого селянина та його безпорадність у чужому середовищі.

    Ці кінороботи — майже репортажі, у них Роман Турин найбільше прагнув передати дійсність, зберегти автентичність середовища без естетичних прикрас, остерігався, як сам казав, «всякого формального смакування». Персонажами його стрічок були не професійні актори, а пересічні люди, котрих шукав на вулиці та переконував позувати перед об’єктивом. Його фільми знімали відомі тогочасні польські кіноаматори Адам Ленкевич і Станіслав Липинський.

    Наприкінці 1930-х рр. українська фотореклама у Львові перебувала у зародковому стані, однак Роман Турин, побачивши стрімкий розвиток кооперації у краї, з особливим завзяттям узявся за розвиток цієї маловідомої галузі. Він виконав низку промислово-торговельних і мистецьких рекламних творів із використанням фотомонтажу.

    1939 – працював у Тернополі, потім — у місті Львів: науковий співробітник Музею українського мистецтва, згодом — голова обласної організації Спілки художників УРСР

    Співзасновник і протягом 25 років — директор дитячої художньої школи.

    Турин збирав і популяризував твори Никифора Дровняка з Криниці. Автор документальних фільмів — «Гуцульські фрагменти» та про спортивне життя Західній України (1933 — 1935).

  • Роботи
  • Роман Турин. Голова чоловіка, 1930-і; папір, олівецьРоман Турин. Батьки, 1936; полотно, оліяРоман Турин. Жнива, 1930-і; полотно, олія; НМЛРоман Турин. Чоловік у капелюсі, 1930-і; полотно, оліяРоман Турин. За читанням, 1930-і; полотно, оліяРоман Турин. Львів вул Личаківська, 1939; картон, олія; НМЛРоман Турин. Львів вулиця в сльоту, 1939; картон, олія; НМЛРоман Турин. Автопортрет в інтер'єрі, 1945; картон, оліяРоман Турин. У задумі, 1950; полотно, оліяРоман Турин. Натюрморт, 1950-і; картон, оліяРоман Турин. Софія Вальницька 1950-і; картон, олія; НМЛРоман Турин. Натюрморт, 1950-і; картон, оліяРоман Турин. Аріадна Труш, 1950-і; картон, олія; НМЛРоман Турин. Аріадна Труш, 1955; картон, олія; НМЛРоман Турин. Весна в Дземброні, 1960; картон, оліяРоман Турин. У Дземброні Галя, 1963; картон, оліяРоман Турин. Наталка, 1964; картон, оліяРоман Турин. Невідомий з палицею 1960-і; картон, олія

Сторінка на Вікіпедії

Інші профілі

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін звертається до графіки та скульптури, як до практики створення артефактів, що відображають відчуття або міркування, мають властивості пам’яті та стають носіями особистого досвіду

Марʼян Внук

Марʼян Внук

Досконале володіння реалістичною пластикою та досвід роботи з монументальною скульптурою дозволили Марʼяну Внуку посісти місце в дисципліні, нав’язаній соцреалізмом, одним із провідних творців якого він став

Денис-Лев Іванцев

Денис-Лев Іванцев

Для другої половини 30-х років картинам Дениса-Льва Іванцева притаманний абстрактно-філософський зміст. Наприкінці 30-х років — початку 40-х з’явився пейзажний живопис митця. До монументальної спадщини Дениса Іванцева належать розписи в українських церквах у Галичині

вверх