Марія Сельська (Марґіт Райх)

Марія Сельська (Марґіт Райх)

  • 24 червня 1900, Коломия — 3 лютого 1980, Львів
  • Краківська Академія мистецтв (1922),
    Віденська академія мистецтв (1923),
    Модерна Академія в Парижі (1929)
  • Марія Сельська уникала абстрактних мотивів, проте в її творчості помітний вплив західно-європейських мистецьких течій, наприклад, кубізму та конструктивізму

    1918 —1920 навчалась у львівській приватний Вільній академії мистецтва Л. Підгорецького (вчитель за фахом Фелікс Вигживальський)
    1919 – вперше відвідує Париж
    1921-1922 – навчання у Краківській Академії Мистецтв (майстерня Войцеха Вейса, вчитель за фахом В. Яроцький)
    1922-1923 – навчання у Віденській Академії Мистецтв
    1924-1929 – навчання у Модерній академії Ф. Леже та А. Озенфана в Парижі
    1926 — участь у виставці Салону Незалежних у Парижі
    1927 — перша персональна виставка Марґіт Сельської у Львові
    1929 — повернулась до Львова
    1929—1935 – членкиня мистецького об’єднання artes
    1931 — Марґіт Райх та Роман Сельський одружились

    1931—1939 членкиня Асоціації Незалежних Українських Митців
    1932–1935 членкиня угруповання «Нова генерація»
    1932 – 1939 вступає у Львівський Професійний Союз Артистів Пластиків LZZAP

    1937 — остання подорож з Романом Сельським до Парижа
    1940 – членкиня Спіки художників України
    1942 — Марґіт арештували, перебувала у Янівському концтаборі. Друзі Маргіт Сельської миттєво сформували ланцюг допомоги і менш ніж за двадцять чотири години змогли витягнути її з табору.

    Маргіт потрапила до Кракова, де жив давній друг з Artes Тадеуш Войцеховський. Звідти вона знайшла шлях до Варшави. Споряджена «арійськими паперами» через кілька місяців повернулася до Львова. Сестра направила її в село, де зупинився і працював Роман Сельський з друзями. Дійшла до крихітного хутора Вижняни; там у місцевому костелі її чоловік і Станіслав Тейссейре малювали фрески, а Маріан Внук ліпив св. Йосипа. (У той час і Тейссер, і Внук були залучені до підпільної діяльності “Жеготи”). Далі вони працювали в домініканському костелі в Чорткові, але наприкінці 1943 року ця місцевість вже не була безпечною. Після цього щонайменше вісім місяців Маргіт Сельська пробула у Львові, залишаючись і працюючи в майстерні Олександра (Олекси) Винницького. У цьому просторі, розташованому неподалік від колишньої квартири Сельських, вона знайшла фізичний та емоційний притулок. Через багато років Роман Сельський все ще дивувався, як Маргіт могла малювати в таких умовах. Він сам не міг.

  • Роботи
  • Марія Сельська. Жіночий портет 1930-і Марія Сельська. Карусель, 1932Марія Сельська. Композиція з рукою, 1934. Фотоколаж, Muzeum Narodowe WrocławМарія Сельська. Ню, 1934. Фотоколаж, Muzeum Narodowe WrocławМарія Сельська. Єва, 1934. Фотоколаж, Muzeum Narodowe WrocławМарія Сельська. Біля дзеркала, 1950-іМарія Сельська. Осінь у Дземброні, 1958Марія Сельська. Крим, 1961Марія Сельська. Дитина біля столу, 1960-іМарія Сельська. Жінка з котом, 1960-тіМарія Сельська. Узлісся, 1960-тіМарія Сельська. Віра, 1965Марія Сельська. Портрет Галі, 1969; ЛНГММарія Сельська. Натюрморт, 1967Марія Сельська. Сіті, 1969Марія Сельська. Мальви, 1970-тіМарія Сельська. Біля плоту, 1972Марія Сельська. Григорій Островський, 1970-тіМарія Сельська. Автопортрет, 1979Марія Сельська. Роман Сельський, 1970-іМарія Сельська. Збір яблук, 1970-і; ЛНГММарія Сельська. Володимир Патик, 1972; ЛНГММарія Сельська. Композиція, 1976

Інші профілі

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін

Ілля Тодуркін звертається до графіки та скульптури, як до практики створення артефактів, що відображають відчуття або міркування, мають властивості пам’яті та стають носіями особистого досвіду

Марʼян Внук

Марʼян Внук

Досконале володіння реалістичною пластикою та досвід роботи з монументальною скульптурою дозволили Марʼяну Внуку посісти місце в дисципліні, нав’язаній соцреалізмом, одним із провідних творців якого він став

Денис-Лев Іванцев

Денис-Лев Іванцев

Для другої половини 30-х років картинам Дениса-Льва Іванцева притаманний абстрактно-філософський зміст. Наприкінці 30-х років — початку 40-х з’явився пейзажний живопис митця. До монументальної спадщини Дениса Іванцева належать розписи в українських церквах у Галичині

вверх