Софія Альбіновська-Мінкевич (Zofia Albinowska-Minkiewiczowa)

Софія Альбіновська-Мінкевич (Zofia Albinowska-Minkiewiczowa) share

  • 18 (30) листопада 1886, Клагенфурт, Австрія — 30 червня 1972, Львів
  • Віденська Школа художнього промислу (Kunstgewerbe schule)
  • Авторка живописних та графічних творів (переважно літографія). Для живопису характерні: виважена композиція, певною мірою приглушений колорит, компонування дрібних кольорових плям, що нагадує манеру відомої польської художниці Ольги Бознанської, з якою Альбіновська тісно контактувала в Парижі.

    1901-1906 – навчання в мистецьких студіях Відня: в приватній школі Гайндріха Штребльова (HeindrichStrehblow) (з 1901) та школі Франца Гогенберга (Franz Hohenberg) і Фердинанда Крюї (Ferdinand Kruis) (1902-1906)
    1906-1909 – життя в Парижі, де спочатку недовго студіювала в Академії Колароссі (Académie Colarossi), а потім — в Національній вищій школі витончених мистецтв (Ecole National de Beaux-Arts), де також займалася графікою. В цей період Альбіновська багато подорожувала — до Англії, Бельгії, Голандії та Італії
    1909 – повернулася до Відня, де продовжила навчання у Віденській Школі художнього промислу(Kunstgewerbe schule)
    1912 – оселилася у Львові де, крім живопису, почала займатися математикою одночасно у Львівській політехніці та Львівському університеті
    1922 – Софія Альбіновська вийшла заміж за львівського архітектора, викладача Політехніки Вітольда Мінкевича (1880-1961)
    1926 – відвідала Сицилію. В результаті цієї подорожі з’явилася низка робіт, що була показана на львівських мистецьких виставках

    1917-1939 – голова Спілки польських художниць (Związek Artystek Polskich)
    1922-1939 – заступниця голови Львівського Товариства прихильників образотворчого мистецтва (Towarzystwo Przyjaćół Sztuk Pięknych)
    1939 – прийнята в «Спілку художників України».

    Брала участь у виставках у Празі (1910), Кракові (з 1911 р.), Варшаві (після 1920 р.), Лодзі (1926), Познані (1929), Бидгощі (1930), Парижі (1937), Нью-Йорку (1939), але перш за все – у Львові, де її ім’я з’явилося в каталогах виставок, починаючи з 1904 року. До Другої світової війни Альбіновська мала персональні виставки в 1929 та 1939 рр. у Львові, 1934 – у Варшаві та 1938 – у Кракові.

    Твори зберігаються у ЛНГМ, Івано-Франківському художньому музеї, в музеях Польщі та приватних колекціях Європи.

  • Роботи
  • Софія Альбіновська-Мінкевич. Жіночий портрет, 1909Софія Альбіновська-Мінкевич. Автопортрет в жовтій шалі, 1913, ЛНГМСофія Альбіновська-Мінкевич. Краків, костел св. Барбари; літографіяСофія Альбіновська-Мінкевич. Троянди та айстри, 1920-тіСофія Альбіновська-Мінкевич. Троянди в білій порцеляновій вазі, 1920-тіСофія Альбіновська-Мінкевич. Букет троянд і годинник, 1930-ті; ЛНГМСофія Альбіновська-Мінкевич. Ваза з півоніями, 1930-тіСофія Альбіновська-Мінкевич. Жовті яблука та груші, 1930-ті; ЛНГМСофія Альбіновська-Мінкевич. Натюрморт з порцеляною, 1930-тіСофія Альбіновська-Мінкевич. Троянди; ЛНГМСофія Альбіновська-Мінкевич. Бузок і троянди; ЛНГМСофія Альбіновська-Мінкевич. Квіти в інтер'єрі, 1930-тіСофія Альбіновська-Мінкевич. Львівський пейзажСофія Альбіновська-Мінкевич. Настільна лампаСофія Альбіновська-Мінкевич. Натюрморт з трояндами та книгою, 1960Софія Альбіновська-Мінкевич. Морозний день, 1963Софія Альбіновська-Мінкевич. Інтер'єр кімнати художниці, 1960-тіСофія Альбіновська-Мінкевич. Інтер'єр кімнати, 1970-ті

Інші профілі

Ян Генрик Розен

Ян Генрик Розен

Художник-монументаліст, відомий для широкого загалу розписами у Вірменському соборі, що зробили Яна Розена популярною постаттю у Львові та за його межами

Михайло Бойчук

Михайло Бойчук

Маляр-монументаліст, засновник самобутньої мистецької школи Renovation Bizantine, лідер групи «бойчукістів». Один із засновників монументального мистецтва України 20 ст

Ян Рубчак (Jan Rubchak)

Ян Рубчак (Jan Rubchak)

Член групи формістів. Автор живописних пейзажів та натюрмортів в яскравих тонах. Графіка та акварелі Яна Рубчака, в основному художника цікавили ландшафт та архітектура, вважаються одними з найвидатніших досягнень польської графіки

вверх