Владислава Ґостинська (Władysława Gostyńska)

Владислава Ґостинська (Władysława Gostyńska) share

  • 1858, Львів – 1934, Львів
  • Львівська художньо-промислова школа
  • Для творчості Владислави Ґостинської властиві реалізм, увага до деталей, у портретах – глибока психологічна характеристика. Від початкку 20 ст. зверталася до імпресіонізму й символізму

    1880-1883 – навчання у Львівській художньо-промисловій школі, викладач – Т. Вишньовецький
    1884-1886 – Віденьська Художньо-промислова школа, майстерня Станіслава Романа Левандовського
    1886 – працювала у Львові, викладала рисунок в жіночій учительській семінарії
    від 1886 – учасниця львівських мистецьких виставок
    1894 – експонувала книжкову шафу, оздоблему рільбленими та живописними орнаментами, стилізованими мотивами гуцульських керамічних виробів О. Бахметюка на Загальній крайовій виставці

    Виконувала у тонованому під бронзу гіпсі, теракоті і бронзі портретні погруддя, плакети та медальйони відомих львів’ян (зокрема «Ф. Боберська», 1889; «С. Невядомський», 1891; «Е. Лозинський», 1900). У 1889 виконала бронзовий портретний медальйон для пам’ятника Ф. Боберської (автор С.-Р. Левандовський) у львівському костелі кармелітів св. Михаїла. Портретні погруддя трактувала як композиції побутового жанру: «Чернець», «Італійка» (обидві – 1886), «Старець» (1887), «Пустун» (1894).

    Різьбила також твори на історичну тему. Скульптура «Іван Богун» (1888), інспірована романами Г. Сенкевича, представляла енергійно виліплену постать молодого українського козака.

  • Роботи
  • Владислава Ґостинська. Лозинський Едмунд-Кароль, 1899; бр. 46-37

Інші профілі

Софія Зарицька

Софія Зарицька

Софію Зарицьку приваблювали великі композиції та фрески. Улюблені персонажі — дівчата, жінки, діти. Їхні обличчя дещо узагальнені, дивовижно передають смуток, мрійливу задуму, тривогу, відчай

вверх