Олег Мінько

Олег Мінько share

  • 3 серпня 1938, Макіївка (Донецька обл.) — 20 листопада 2009, Львів
  • Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва, відділ художнього ткацтва (1959)
  • Олег Мінько вважається одним із найкращих сучасних художників України. Як художник і викладач є представником львівської мистецької школи

    Педагоги з фаху: Роман Сельський та Карло Звіринський.

    1952-1956 – навчання в Макіївському металургійному технікумі
    1959-1965 – навчання у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва
    1962 – вперше представив роботи на художніх виставках
    1965 – майстер ткацького цеху Львівського художньо-виробничого
    комбінату
    1970 – член Спілки художників України
    1970-1971 – керівник ткацького цеху Львівського художньо-виробничого комбінату
    1971-1982 – художник монументального цеху Львівського художньо-виробничого комбінату
    1979 – вперше взяв участь у міжнародних виставках
    1981 – «Виставка трьох». У Львівській картинній галереї відбулась експозиція відомих львівських живописців Олега Мінька, Зеновія Флінти та Любомира Медвідя. Після успіху виставки у Львові, у Києві, Вільнюсі та Москві, всім трьом авторам присвоєно звання «Заслужений художник України».
    1982 – старший викладач кафедри художнього текстилю ЛДІПДМ
    1987 – звання Заслужений художник України
    1988 – перша персональна виставка творів (Львів)
    1989 – присвоєно вчене звання доцента
    1991 – завідувач кафедри художнього текстилю ЛДІПДМ
    1992 – присвоєно вчене звання професора
    1993 – перша персональна виставка творів за кордоном (Вашингтон, США)
    2008 – нагороджений срібною медаллю Академії мистецтв України
    2009 – звання Народний художник України

    Творчість художника поділяється на три періоди:
    Перший період
    Вважається найпотужнішим (1960–1972). Вже тоді серія абстракцій з 30 картин під назвою «Композиції» та серія «Життя масок» засвідчили появу самобутнього мистця, який прагне вирватись із лещат соцреалізму. Сам живописець вважає «Композиції» та «Життя масок» камертоном до своєї творчості.
    З 1970 по 1978 настав обірваний «період мовчання».

    Другий період
    Період — «романтичного реалізму», коли художник, за його словами, заново вчився малювати: серія пейзажів і портретів, художніх образів, опоетизованих романтично-філософським світосприйняттям мистця. Переломним моментом в усій творчості Олега Мінька став «Портрет доньки», написаний 1980 року. Власне, з цієї роботи й почався відлік нового, романтично-реалістичного, періоду творчості живописця.

    Третій період
    Експресіоністичний — «повернення до витоків» — настав у кінці 1980-х на початку 1990-х, коли митець нарешті зміг вільно говорити мовою своєї творчої натури, власного світосприйняття, внутрішніх переживань, тільки для нього характерних художніх образів.1989 року з’являється потужна серія сюжетно-фігуративних полотен «Пересторога», «Старий з патерицею», «Відчай»…

  • Роботи
  • Олег Мінько. Композиція #1, 1964Олег Мінько. Композиція із прямокутників, 1964Олег Мінько. Крик, 1968
    Олег Мінько. Людина, що ковтає яблуко, 1968Олег Мінько. Біль, 1968. Полотно, темпераОлег Мінько. Іра, 1979Олег Мінько. Бандурист, 1989Олег Мінько. Дві постаті 1998Олег Мінько. Жінка та кінь, 1999Олег Мінько. Модель і маестро, 2001Олег Мінько. Годинник з дитинства, 2002Олег Мінько. Вершник зі списом. (Князь Святослав), 2007Олег Мінько. Дівчина з птахом, 2008Олег Мінько. Загублена цивілізація #1, 2009Олег Мінько. Загублена цивілізація #2, 2010

Інші профілі

Володимир Лобода

Володимир Лобода

Маляр, графік, скульптор і поет. Представник андеґраунду кінця 1960 — початку 1990-х років. У мистецький практиці Володимир Лобода спирається на традиції постмодернізму

Людвиґ Ліллє

Людвиґ Ліллє

Живописець, графік, мистецтвознавець. У живописній практиці спочатку тяжів до експресіонізму, застосовував деформації, різкі кон­­трасти, ґротеск; потім творив у дусі кубізму, абстракціонізму, мав період тяжіння до сюрреалізму