Олег Капустяк

Улюблені матеріали Олега Капустяка: сталь, граніт, бронза. Формальні чи абстрактні теми були і є близькими, ця сюжетна лінія також помітна в роботі

1985 — закінчив Інститут прикладного та декоративного мистецтва (тепер ЛНАМ) за фахом «кераміка»
1989 — Член НСХУ

На мій вибір стати скульптором вплинув професор Д. Кривавич на 4 курсі інституту. Я любив живопис, а він сказав: «Ви відчуваєте об’єм, Вам потрібно ліпити».

Участь у симпозіумах:
2014 — Канів. Україна (граніт) ,Олесько. Україна (дуб)
2012 — Радомишль. Україна (граніт)
2011 — Дрогобич. Україна (дуб) , Канів. Україна (граніт)
2009 — Суми. Україна (тополя)
2007 — Святогірськ. Україна (пісковик)
2005 — Гурзуф. Крим (вапняк)
1997 — Мінськ. Білорусь (доломіт)
1996 — Олесько. Україна (вапняк)
Персональні та групові виставки:
2015 — Великий скульптурний салон. м. Київ.
2014 — Трієнале скульптури. м. Київ.
2012 — Великий скульптурний салон. м. Київ.
2011 — Трієнале скульптури. м. Київ.
2010 — Великий скульптурний салон. м. Київ.
2007 — І салон скульптури, Український Дім. м. Київ.
2005 — Трієнале скульптури, Б.Х. м. Київ — ІІ премія.
2000 — De Novo, Міжнародний симпозіум мистецтва. м. Львів, м. Одеса.

В 1989 р. завдяки скульптору Л. Яремчуку я потрапив у творчу групу художників у м. Седнів. Там я 2 місяці працював у одній майстерні з Петром Антипом – скульптором з Горлівки. Його темперамент, бачення форми, роботи спрацювали для мене як детонатор для серії у сталі «Бій зі щуром», «Вальпургієва Ніч», «Портрет колеги».

Роботи знаходяться:
Галерея мистецтв, м. Львів.
Парк-музей «Олеський замок», м.Олесько.
Музей українського мистецтва, м. Київ.
Парк Скульптури, м. Гурзуф.
Музей Т.Г.Шевченка, галерея «Княжа Гора», м. Канів.
м. Львів та м. Мінськ.