Людвік Тирович (Tyrowicz Ludwik)

Людвік Тирович (Tyrowicz Ludwik) share

  • 15 липня 1901, Львів – 17 лютого 1958, Лодзь
  • Вільна академія мистецтва Л. Підгорецького (1920)
    Художньо–промислова школа (1922)
    Варшавська академія образотворчих мистецтв (1926)
  • Людвік Тирович спеціалізувався на графічної ксилографії, в техніці гравюри на металі, літографії. Практикував як естамп, так і прикладну графіку

    1920 – львівська приватна Вільна академія мистецтва Л. Підгорецького, вчителі за фахом Е. Піч, Фелікс Вигживальський
    1921-1922 – Художньо–промислова школа, провідний вчитель за фахом Казимир Сіхульський
    1923-1926 – навчався живопису і графіки у Варшавській академії образотворчих мистецтв (тоді Вища школи образотворчого мистецтв) у Владислава Скочиляса і Мілоша Котарбінського.
    1926 – отримав диплом художника-графіка, статус учителя рисунка у середніх школах.
    1929 – член групи «Рит» у Львові
    1930 – член об’єднання Artes
    1931-1933 – викладач графіки у Львівській політехніці
    1932 – член Львівського Професійного Союза Артистів Пластиків
    1932 – видав теку з 12 кольорових автолітографій «Чудовий Львів»
    1934 – 1944 викладав у Львівської Художньо-промислової школі
    1934 – заснував Асоціацію художників-графіків Львова
    1940 – член Спілки художників України
    1945 – виїхав до Лодзя, де був професором Державної академії образотворчих мистецтв

    Виставки у Львові: січень 1930, Artes; травень 1930, Artes; квітень—травень 1931, Artes; листопад 1931, Artes; січень 1932, Altes; травень 1932; листопад 1932, Artes; квітень 1933, інд.; ве¬ресень 1935, Нова генерація; жовтень 1936; січень 1937; квітень 1938; червень 1939; травень 1940.

    Людвік Тирович працював у жанрі портрету, творив студійні портрети, архітектурні види. Художник використовував техніку тонкої відмінності вальорів тональністі, що пов’язано з особливою роллю світла його графічних робіт. Крім того, займався спорадично живописом. Найчастіше це були акварелі
  • Роботи
  • Людвік Тирович. Дівчина, 1928, гравюра на металіЛюдвік Тирович. Портрет юнака, 1924, офортЛюдвік Тирович. Автопортрет, 1929, дереворитЛюдвік Тирович. Стара церква лемків, 1920-і, кольоровий дереворитЛюдвік Тирович. Дорога до міста, 1931, дереворитЛюдвік Тирович. Жінка з гітарою, 1931, дереворитЛюдвік Тирович. Жінка перед дзеркалом, 1931, дереворитЛюдвік Тирович. Людвік Тирович. Чудовий Львів, пл. Ринок, 1932, літографіяЛюдвік Тирович. Чудовий Львів, собор св Юра, 1932, літографіяЛюдвік Тирович. Гуцули лісоруби, 1932, дереворитЛюдвік Тирович. За столом, 1932, літографіяЛюдвік Тирович. Львів Ратуша, дереворитЛюдвік Тирович. Натюрморт, 1930-ті, дереворитЛюдвік Тирович. Білі голуби, 1933, дереворитЛюдвік Тирович. Благовіщення, 1933, дереворитЛюдвік Тирович. Сан-Джаміньяно, 1935, офортЛюдвік Тирович. Танок горців Карпат, 1939, ксилографіяЛюдвік Тирович. Львів вул. Підвальна, 1938,  дереворит

Інші профілі

Володимир Лобода

Володимир Лобода

Маляр, графік, скульптор і поет. Представник андеґраунду кінця 1960 — початку 1990-х років. У мистецький практиці Володимир Лобода спирається на традиції постмодернізму

Людвиґ Ліллє

Людвиґ Ліллє

Живописець, графік, мистецтвознавець. У живописній практиці спочатку тяжів до експресіонізму, застосовував деформації, різкі кон­­трасти, ґротеск; потім творив у дусі кубізму, абстракціонізму, мав період тяжіння до сюрреалізму