Корнило Устинович

Корнило Устинович share

  • 22 вересня 1839, с. Вовків, Львівщина — 22 липня 1903, с. Довге, Львівщина
  • Віденська академія мистецтв (1858–1863)
  • Український маляр, представник класицизму й академізму в Галичині, письменник і публіцист

    Навчався ґімназії оо. Василіян Бучача та Львова. 1867 р. побував у Санкт-Перербурзі, 1872 р. у Києві. 1873–1874 років жив у с. Вікно у Володислава Федоровича (малював портрети, пейзажі), 1882-83 рр. у Львові редагував, ілюстрував сатирично-гумористичний часопис «Зеркало»

    Найчисленніше виявився у церковному монументальному малярстві: ікони для понад 50 церков, 15 іконостасів, 11 стінописів, 7 декоративних картин тощо, з яких помітніші: «Христос перед Пилатом» (1880) у Відні, «Мойсей» (1887) у Преображенській церкві у Львові, «Хрещення Руси», «Володимир Великий», «Свята Ольга» у церкві с. Вістова (Калущина) та ін.
    Мазепа на переправі через Дніпро. 1883. Полотно, олія. Національний музей у Львові ім. Митрополита Андрея Шептицького

    Устиянович створив близько 40 портретів (зокрема, Анатоля Вахнянина, Степана Качали, Ю.Лаврівського, Тита Реваковича[2]); низку картин на історичні теми («Василько Теребовельський», «Шевченко на засланні», «Літописець Нестор», «Плач Ярославни», «Козацька битва», «Семен Палій…», «Скасування панщини» та ін.); 1882–1883 редагував й ілюстрував сатирично-гумористичний журнал «Зеркало» і «Нове Зеркало» — його сатиричні ілюстрації політичного змісту високо оцінював Іван Франко.

    Збереглися нечисленні пейзажі Корнила Устияновича («Дзвіниця», «Морський пейзаж», «Чорне море», «Кавказький пейзаж», «Скит Манявський», «Пейзаж з хрестом», «Захід сонця», «Ранок»), в яких, поруч з портретами, найсильніше відчутні традиції класицизму й академізму з нахилом до романтизму.

    Під час студій у Відні Корнило Устиянович еволюціонував від панславізму (зародки якого виніс з дому й поглибив у Відні під впливом російського священика М. Раєвського) до активного українського патріотизму (під впливом польських митців А. Ґротґера і А. Ґротовського та письменника Юзефа Боґдана Залеського).

  • Роботи
  • Корнило Устинович. Бойківська параКорнило Устинович. Козацька битва, 1890Корнило Устинович. Мазепа на переправі, 1883Корнило Устинович. Біля джерела, 1891

Джерело: Вікіпедія

Інші профілі

Ян Генрик Розен

Ян Генрик Розен

Художник-монументаліст, відомий для широкого загалу розписами у Вірменському соборі, що зробили Яна Розена популярною постаттю у Львові та за його межами

Михайло Бойчук

Михайло Бойчук

Маляр-монументаліст, засновник самобутньої мистецької школи Renovation Bizantine, лідер групи «бойчукістів». Один із засновників монументального мистецтва України 20 ст

Ян Рубчак (Jan Rubchak)

Ян Рубчак (Jan Rubchak)

Член групи формістів. Автор живописних пейзажів та натюрмортів в яскравих тонах. Графіка та акварелі Яна Рубчака, в основному художника цікавили ландшафт та архітектура, вважаються одними з найвидатніших досягнень польської графіки

вверх