Ефраїм Моше Лілієн (Ephraim Moses Lilien)

Ефраїм Моше Лілієн (Ephraim Moses Lilien) share

  • 23 травня 1874, м. Дрогобич, Львівська обл. – 18 липня 1925, Баденвайлер, Баден, Німеччина
  • Краківська Школа пластичних мистецтв Яна Матейка (1889-1893)
    Мюнхенська академія мистецтв (1894-1898)
  • Галичанин, який стояв у витоків югент-штилю. Ефраїма Моше Лілієн вважають найвидатнішим із тих єврейських митців, які у своїй творчості висвітлювали сіоністську тему

    Батько Ефраїма Моше Лілієна, ортодоксальний єврей, працював токаром по дереву. Він і виявив у сина дар рисувальника. Давши дитині початкову традиційну освіту і не маючи коштів оплачувати подальше навчання, батько відправив його до Львова до заможних родичів, які влаштували Ефраїма учнем до художника, що займався рисуванням афіш, шильд і рекламних плакатів.

    1889-1893 – навчання в Краківській академії мистецтв
    1893-1894 – заробивши 50 золотих ринських, Лілієн витрачає їх на курс рисунку у Віденській академії мистецтв
    1894-1898 – навчання в Мюнхенській академії мистецтв

    1887 – робота художником в журналі «Юґенд», німецькому флагмані новомодного стилю «модерн», який ще називали «юґенд-штіль» — завдяки графічним роботам Лілієна

    1898 – переїзд до Берліна, початок співпраці з найпопулярнішими журналами «Грація», «Ост унд Вест», «Сімпліціссімус», «Пан», «Вальтшпігель»; ілюструє для видавництва «Vorwärts» роман Й.Вільденрата «Митник з Клаузена»

    1900 – знайомство з німецьким бароном, поетом і фольклористом Бьоррісом фон Мюнхгаузеном, який запрошує Лілієна до втілення великого проекту — ілюструвати для берлінського видавництва Marquard u. Co. книгу «Пісні Ґетто» їдишського поета Моріса Розенфельда (Моше Яків Алтер, 1862-1923), яку барон перекладав на німецьку.

    1902 – виступив одним із засновників першого єврейського національного видавництва Jüdischen Verlags, в якому був і художником, і редактором, і завідував економічною частиною. Того ж року він приїздив до Росії для підготовки (спільно з Максимом Горьким) збірки єврейської літератури, що так і не вийшла через події 1905 року

    1906 – викладав у перших класах нової школи і залишив свій нестертий відбиток на стилі молодого ізраїльського мистецтва, яке тоді лише формувалося. У перших двох десятиліттях XX століття роботи Ліліена слугували за взірець для митців, які групувалися навколо «Бецалеля»

    1914 – у Львові відкрилася виставка робіт Ліліена в Towarzystwie Przyjaciół SZTUK Pięknych

    1914 – знову відвідує Палестину, але тепер як офіцер австро-угорської армії, куди був призваний як військовий фотограф і художник. Після закінчення війни він вернувся до Берліну, де активно продовжив кар’єру книжкового ілюстратора

    1922 – у видавництві «Benjamin Harz» вийшла велика книга-альбом Лотара Брейгера «Е.М.Лілієн» з біографією художника і 226 репродукціями його робіт

    1923 – у Нью-Йорку відкрилася виставка книжкових ілюстрацій Лілієна (ілюстрації до Старого Заповіту, «Пісні ґетто», поеми на біблійні теми християнських поетів, поеми на їдиш М.Розенфельда, перекладені німецькою тощо)

  • Роботи
  • Ефраїм Моше Лілієн. Екслібріс Ефраїм ЛіліенЕфраїм Моше Лілієн. Екслібріс Максим ГорькийЕфраїм Моше Лілієн. Екслібріс Busse PalmaЕфраїм Моше Лілієн. Троянди- це кайдани, 1890-тіЕфраїм Моше Лілієн. Окультизм та любов, 1890-тіЕфраїм Моше Лілієн. Адам і ЄваЕфраїм Моше Лілієн. Галицькі селяни, 1890-ті, гравюраЕфраїм Моше Лілієн. Плакат, 1899, літографіяЕфраїм Моше Лілієн. Безмовна пісня. Юда, 1900Ефраїм Моше Лілієн. Пісня любові. Юда, 1901Ефраїм Моше Лілієн. Пісня суму. Юда, 1901Ефраїм Моше Лілієн. Самсон. Юда, 1901Ефраїм Моше Лілієн. Створення людини. Пісні Ґетто, 1903Ефраїм Моше Лілієн. Схід і Захід, 1903Ефраїм Моше Лілієн. Жертвам погрому в Кишиніві 04.1903, 1903Ефраїм Моше Лілієн. Шлюб-алегорія, ескіз килима, 1906Ефраїм Моше Лілієн. Галицькі євреї, 1910, гравюраЕфраїм Моше Лілієн. Батько - Якоб Ліліен, гравюраЕфраїм Моше Лілієн. Львів. Два літніх пана, 1912Ефраїм Моше Лілієн. Дрогобич. Ринок, 1912, гравюраЕфраїм Моше Лілієн. Пастух в горах, офортЕфраїм Моше Лілієн. Стіна Плачу, гравюраЕфраїм Моше Лілієн. Гравюра до виставки Ліліена у Львові, 1914Ефраїм Моше Лілієн. Брауншвейг, 1923, гравюра

Сторінка на Вікіпедії

Інші профілі

Густав Гвоздецький (Gustaw Gwozdecki)

Густав Гвоздецький (Gustaw Gwozdecki)

Живописець (портрети, ню, пейзажі, натюрморти) та скульптор (мармур, гіпс). Один з провідних модерністів та експресіоністів. Після 1910 схилявся до фовізму

Ян Казімеж Ольпінський

Ян Казімеж Ольпінський

Казімеж Ольпінський писав історичні, жанрові, символічні сцені, пейзажі та портрети. Широко користувався технікою олійного живопису, також залишив значну кількість акварелей та рисунків

Яніна Новотнова (Janina Nowotnowa)

Яніна Новотнова (Janina Nowotnowa)

Художниця працювала в техніці олійного живопису, акварелі, деревориту, лінориту, сухої голки, мецо-тинто та акватінта. Основна тема робіт Яніни Новотнової – атмосферні міські пейзажі та квіти

вверх