Богдан Сорока

Богдан Сорока share

  • 2 вересня 1940, Львів — 9 квітня 2015, Ряшів
  • Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (1964)
  • Український художник-графік, перший завідувач кафедри промислової графіки Львівської академії мистецтв

    1964–1993 — року працював у Львівському художньому комбінаті живописцем-монументалістом.
    1969 – перші лінорити як ілюстрації до збірки поезій Ігоря Калинця «Відчинення вертепу», які були видрукувані в Лондоні під назвою «Поезії з України».

    Це спонукало КГБ порушити кримінальну справу проти художника, десятиліттями забороняли виставляти його твори та згадувати його ім’я у пресі.

    1989 – премія міжнародного конкурсу екслібрису у Вільнюсі (Литва)
    1993 — доцент Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва
    1996-2005 — перший завідувач завідувача кафедри промислової графіки
    Від 2001 працює в техніці кольорової ліногравюри.
    2014 — вийшли друком спогади художника

    Графічні цикли: «Українська міфологія» (1970–1972), «Купальські забави» (1974), «Символи Григорія Сковороди» (1975), «Похід гномів» (1979–1984), «Подорож Узбекистаном» (1981–1982), «Архітектура Львова» (1990), «Символи та емблеми», «Дерев’яні церкви Галичини» (2000).

    Створив графічні ілюстрації до творів Лесі Українки, Романа Іваничука, Василя Стефаника, Тараса Шевченка, Івана Кошелівця.

  • Роботи
  • Богдан СорокаБогдан Сорока. Прибивання до хреста з циклу Богдан Сорока. МузикантиБогдан Сорока. Коляда

Сторінка на Вікіпедії

Інші профілі

Леопольд (Леон) Крец (Leopold Kretz)

Леопольд (Леон) Крец (Leopold Kretz)

Художник, скульптор, викладач. В роботах Леопольда Креца можна спостерігати надвзичайне емоційне піднесення, що, на думку дослідників, зумовлено впливом одного з перших його вчителів – Олекси Новаківського

Матвій Полейовський (Maciej Polejowski)

Матвій Полейовський (Maciej Polejowski)

Скульптор доби рококо українського походження, послідовник традицій Йогана Пінзеля і Бернарда Меретина. Стилістично скульптура Матвія Полейовського відноситься до рококо із певним тяжінням до класицизму

вверх