Алла Гончарук

Алла Гончарук share

  • 23 грудня 1946, м. Дрогобич
  • Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва (1972-1977)
  • Викладачі: Володимир Черкасов, Юрій Скандаков, Ігор Боднар, Володимир Овсійчук.

    Засвоївши декоративну манеру живопису, здавна притаманну львівському малярству, Алла Гончарук привнесла до неї не лише елементи «суворого стилю» 1960-их років, але й наповнила новим гуманістичним змістом, що стало явищем, не часто спотиканим серед львівських художників, – Андрій Дорош, мистецтвознавець

    березень 1947 – переїзд до Львова
    1972-1977 – навчання на кафедрі текстилю Львівського державного інститута прикладного і декоративного мистецтва
    2002 – член НСХУ

    За словами художниці, підґрунтям для її художньої мови стали древня ікона, імпресіоністи, німецькі експресіоністи і вірменський художник Мінас Аветисян.

    Кольорова гамма робіт обмежена трьома кольорами: жовтим, червоним, синім, і двома ахроматичними фарбами (білою та чорною). а також похідними від них. Основні теми: людина в соціумі, музика, пейзаж (в основному Львів), натюрморти, портрет
  • Роботи
  • Алла Гончарук. Стара, 1975Алла Гончарук. Жінка з Карпат, 1978Алла Гончарук. Старовинна музика, 1980Алла Гончарук. Ангел, 1984Алла Гончарук. Грішний янгол, 1985
    Алла Гончарук. Троїсті музики, 1985Алла Гончарук. Українська пастораль, 1986Алла Гончарук. Колядники, 1986Алла Гончарук. Вересень, 1987Алла Гончарук. Жінки Карпат, 1987Алла Гончарук. Львів'янка, 1988Алла Гончарук. Портрет львів'янки, 1988Алла Гончарук. Молитва матері, 1989Алла Гончарук. Андрій Дорош, 1988Алла Гончарук. Глєб Ходорковський, 1988Алла Гончарук. Старий, 1997Алла Гончарук. Єврей, що плаче, 1998Алла Гончарук. Подвір'я на Вірменській, 2009

Інші профілі

Володимир Лобода

Володимир Лобода

Маляр, графік, скульптор і поет. Представник андеґраунду кінця 1960 — початку 1990-х років. У мистецький практиці Володимир Лобода спирається на традиції постмодернізму

Людвиґ Ліллє

Людвиґ Ліллє

Живописець, графік, мистецтвознавець. У живописній практиці спочатку тяжів до експресіонізму, застосовував деформації, різкі кон­­трасти, ґротеск; потім творив у дусі кубізму, абстракціонізму, мав період тяжіння до сюрреалізму