Олександр Авґустинович (Aleksander Augustynowicz)

Олександр Авґустинович (Aleksander Augustynowicz) share

  • 7 лютого 1865, Іскшин (Польща) – 23 серпня 1944, Варшава
  • Краківська художня школа (1886)
  • Авґустинович належав до покоління «Молодої Польщі», мистецькі пошуки якого стали своєрідною предтечею модернізму. Малював аквареллю, пастеллю та олійними фарбами краєвиди, жанрові композиції, але здобув популярність насамперед як портретист. Часто виконував портрети в техніці акварелі.

    1883–1886 – навчання у Краківській художній школі у Фелікса Шиналевського, Владислава Лущкевича (Władysław Łuszczkiewicz) та Яна Матейка (Jan Matejko).
    1888 – виїхав до Мюнхена, де навчався у приватній школі Ш. Гольосси (S. Hollossy). Потім деякий час подорожував Італією та Угорщиною
    1890-1914 – проживав у Львові, де розпочав активну творчу та громадську діяльність. Мав у Львові свою приватну мистецьку школу, в якій свого часу навчалася відома львівська художниця-графік Ванда Коженьовська, живописець Марія Шаєр-Гурська та інші
    1895 – «Автопортрет» на міжнародній виставці у Берліні нагороджений золотою медаллю.
    1914 – переїзд в Закопане
    1921 – Олександр Авґустинович покинув Закопане і оселився у Познані. Але до кін. 1920-х рр. продовжував брати участь у львівських виставках. Був членом львівської Спілки польських художників, варшавського Клубу польських акварелістів
    з 1925 – дійсний член Товариства популяризації образотворчих мистецтв (Towarzystwo Zachęty Sztuk Pięknych)
    1925 – на виставці «Польський портрет» за свої роботи Авґустинович також отримав найвищу нагороду
    1937 – нагороджений Золотим Хрестом Заслуги на честь 50-річчя творчості

    Твори Олександра Авґустиновича зберігаються у багатьох музеях Польщі (Варшава, Познань, Краків, Бидгощ, Вроцлав, Горліце, Сльонск Опольський, Жешув, Ланьцут тощо), а також у Львові – у Львівській галереї мистецтв та Львівському музеї історії релігії.

    На поч. 1900-х рр. Олександра Авґустиновича, як одного із провідних львівських художників, Зиґмунт Ґорґолевський (Zygmunt Gorgolewski) запросив до участі в живописному оздобленні споруди доби історизму – Великого міського театру (тепер – Театр опери та балету ім. С. Крушельницької), де він виконав окремі розписи для фойє, залу глядачів і дзеркального залу
  • Роботи
  • Олександр Авґустинович. Відпочинок, 1890Олександр Авґустинович. Автопортрет, 1896Олександр Авґустинович. Автопортрет, 1899Олександр Авґустинович. На пасіці, 1905, ЛНГМОлександр Авґустинович. Северин Обст, 1906, NMWrОлександр Авґустинович. Діти художника, 1907Олександр Авґустинович. Дочки художника, 1907Олександр Авґустинович. Каплиця в горах, 1907Олександр Авґустинович. Біля старої церкви, 1910Олександр Авґустинович. На ринку, 1910Олександр Авґустинович. Очікування, 1912Олександр Авґустинович. Тадеуш Рутовський-президент Львова, 1913, ЛНГМОлександр Авґустинович. Підтатранський пейзаж, 1916Олександр Авґустинович. Сільська дівчина в червоній хустціОлександр Авґустинович. Портрет чоловікаОлександр Авґустинович. Портрет батька художника, 1937Олександр Авґустинович. Материнство, 1937Олександр Авґустинович. Жіночий портрет, 1938

Інші профілі

Вільгельм Вахтель

Вільгельм Вахтель

Малював олією та пастеллю, займався графікою. Єврейська тематика присутня постійно: з певними рисами європейского історизму, під впливом якого в творчості Вільгельма Вахтеля співіснували символізм, сецесія, постімпресіонізм

Ігор Шумський

Ігор Шумський

Працює у жанрі рисунку, станкового, монументального живопису та інсталяції, займається теорією мистецтва. Автор ряду друкованих праць та наукових статей, присвячених темі історії розвитку мистецтва гротеску

Яна Андрухова

Яна Андрухова

Яна Андрухова працює в різних техніках художнього скла: вітраж, спікання, гутне скло. Також у сферу зацікавлень засобів художнього висловлювання входить черпаний папір